УКРАЇНА LIVE

Війна забирає найталановитіших і найдостойніших.

13 березня 2022 року під час обстрілу російськими ракетами Яворівського полігону загинув першокласний знавець давньої природи нашого краю Володимир Третяк, який впродовж 15 років викладав на кафедрі біології та екології у Прикарпатському національному університеті ім. Василя Стефаника в Івано-Франківську (у Володимира залишилась дружина, донька і старенькі батьки, а сам він похований 18 березня на цвинтарі в селі Угорники Івано-Франківської ТГ). Про це повідомив доктор історичних наук Микола Бандрівський.

«‎Щоби зрозуміти значення відкриття, зроблене св.п. Володимиром Третяком, мусимо здійснити невеликий екскурс у найдавніше минуле Галичини.

Отож, у мирний час, більшість з нас прагне вирватися хоча б на тиждень-другий десь на море, позасмагати на пляжах і, звісно ж, пірнати і плавати вишукуючи на дні різні молюски та спостерігати за підводним світом тих теплих морів.

Багато хто з нас чув, чи десь читав, що у дуже і дуже далекому минулому, над теренами сьогоднішньої Галичини, плюскотіли хвилі моря, на атолах росли пальми, а у глибинах водилися незліченні види різної (і різнокольорової) живності: від півметрових раків-скорпіонів до велетенських хижаків з надміцними щелепами, які граючись розкусили б сучасний трамвай, навпіл.

Що, у всьому цьому, є вигадкою, а що, правдою..?

Мушу вас запевнити: неправди тут нема ніякої. Саме так все і було на теперішніх галицьких теренах: і тепле море із затишними мілководними лагунами, і де-не-де острівці із диковинними тропічними заростями і, звісно ж, маси різної живності у морі, якою аж кишіло те щедро прогріте сонцем, мілководдя.

Одним словом – уся територія сучасної Галичини з величезними просторами довкола, була вкрита водами моря Тетіс (інша назва: Сарматське море), яке відокремлювало один від одного, два гігантських материки: Лавразію від Гондвани (близько 200 – 65 мільйонів років тому). Це був час, коли ще не з’явилися наші Карпати з їх численними активно діючими вулканами, а тутешній клімат був близький до субтропічного із температурою до 27 градусів за Цельсієм.

Так, от: серед тієї живності, яка водилася у морі Тетіс і, ганяючись одна за одною пожирала все, що виявлялося слабшим чи менш спритним, виділявся один вид риб, сам вигляд і розмір яких навіть сьогодні викликає якийсь майже містичний жах. Так-так, йдеться про відомого мегалодона – двадцятиметрової довжини рибину, щелепи якої сягали 1,8 метра у ширину і 2,1 метра у висоту (див. фото). Зуби у мегалодона мали розміри від 8-10 до 18 сантиметрів і були розташовані у кілька рядів (із поступовою заміною тих, що зношувалися).

А, тепер основне: у березні 2008 року св.п. Володимир Третяк опублікував інформацію про знайдення зуба мегалодона на Тернопільщині (дослівно з його тексту: “…Зуб, який потрапив до моїх рук був добутий у піщаному кар’єрі на території Тернопільської області, а знайдений вже при пересіванні піску в Івано-Франківську на будівництві звичайним підсобником…”). Ще раніше була опублікована інформація про знайдення одразу кількох зубів мегалодона у вапнякових кар’єрах поблизу Миколаєва на Львівщині та у пісковому кар’єрі в Пустомитівському районі на Львівщині.

Отож, подорожуючи нашою Галичиною і насолоджуючись красотами її природи не забуваймо, що мільйони років тому над тим місцем, де ми будемо у той момент стояти, плюскотіло своїми хвилями тепле море, а над нашою головою на десятки метрів вгору, були товщі морських вод із різнобарвним і незчисленним світом дивовижних живих істот…

…Уся ця романтика пошуків останків викопних (а, колись, живих) тварин і риб, ніколи не полишала св.п. Володимира Третяка. І, треба ж так статися, що йому першому до рук (як фахівцеві) трапилася ця унікальна знахідка – зуб мегалодона, про яку він, ощасливлений таким відкриттям, одразу ж сповістив на професійному сайті “Станіславський натураліст”»‎, — йдеться у дописі Бандрівського на фейсбук-сторінці.