Народжувала на підлозі квартири, під обстрілами: 21-річна Ганна з Бучі розповіла про жахи окупації

21-річна Ганна Тімченко була змушена народжувати у власній квартирі в Бучі, де на той момент не було аніс світла, ані води, ані газу, а місто було під постійними обстрілами.

Про це йдеться в сюжеті Сніданку з 1+1.

В перший день вторгнення дівчина повернулася до Бучі
24 лютого Ганна була у пологовому будинку в Києві. Однак разом з чоловіком вони прийняли рішення повернутися до рідного міста Бучі. Адже в пологовому будинку всім породіллям сказали спуститися в підвал.

“О пів на шосту ранку до палати зайшов лікар і каже, аби ми зібрали найважливіші речі, бо будемо спускатися до підвалу, нас бомблять”, – каже вона.

В Бучі обстріли не стихали, тому Ганна зрозуміла, що народжувати доведеться вдома. Вона вивчала інформацію в інтернеті про домашні пологи. На щастя, в будинку жила лікарка-терапевт, яка згодилася допомогти.

Ганна каже, що спочатку разом з чоловіком і братом вони ховалися в підвалі багатоповерхівки. Коли зникли всі комунікації – світло, газ, вода, там стало темно і дуже холодно.

“Я хотіла народжувати вдома, а не в запиленому підвалі. Мені було важко дихати, боліли легені”, – каже вона.

Народжувала на підлозі
7 березня почалися перейми. Родзал довелося облаштовувати в квартирі прямо на підлозі.

“В кімнаті поставили свічки. Використовували вологі серветки. Мали трошки води, яку набрали у пляшки”, – згадує молода мама.

8 березня о 7:00 Ганна народила дівчинку, яку назвали Алісою. Пуповину їй перерізав батько.

“Її поклали на мене, почали плескати по ніжках, дупі… Вона закричала тоді”, – каже Ганна.

Евакуація і блокпости
Вже через три дні родина вирішила виїхати в безпечніше місце. Ганна каже, було дуже страшно: на одному з блокпостів росіяни наставили на авто зброю.

“На черговому блокпосту стояли два танки, дула яких були направлені до нашого боку. Вони перекрили дорогу. На кожному з танків сиділо по десять росіян. Вони підняли автомати на нас. Ми злякалися. Але потім вони опустили зброю, а танки роз’їхалися. Один з них махнув рукою, аби ми їхали”, – розповіла Ганна.

Родина переселилася до Житомирської області, де в пологовому і маму і немовля нарешті оглянули. Згодом вони переїхали до Рівненської області і врешті-решт до Києва.