Військовий з Львівщини загинув, прикриваючи відступ своїх побратимів.
Стефанія Кулик зі села Старичі, що на Львівщині, каже: відколи життя її 54-річного сина Сергія забрала ворожа куля, для неї спинився час. Чи не щодня жінка ходить на місцеве кладовище. Несе квіти не лише синові, але й іншим бійцям, похованим біля Сергія. Їх у селі вже п’ятеро…
Чоловік працював учителем фізкультури. Учні його просто обожнювали. Коли ж один з його колишніх учнів загинув на війні, Сергій Кулик важко переживав втрату. А потім зібрався та поїхав у військкомат.
“Я відмовляла його, — ділиться мати. — А він мені сказав: “Що я можу розповідати школярам про патріотизм, якщо буду тут, у тилу, а молоді хлопці гинутимуть на фронті?”
Сергій Кулик тричі був у військкоматі й тричі його не хотіли брати, мотивуючи тим, що в тилу він потрібніший. Коли ж пішов учетверте, таки мобілізували.
“Так у 2014-му син опинився у складі 24-ї окремої механізованої бригади, — розповідає пані Стефанія. — Там сформувався їхній п’ятий батальйон. Син отримав позивний “Боцман”, бо колись проходив строкову службу на Чорноморському флоті. А тут став кулеметником. Сергій ніс службу на Луганщині, брав
участь у запеклих боях на 29-му блокпосту.
Якось під час страшного обстрілу мій син накрив собою трьох бійців. Усі залишились живими. Ніяк інакше, як дивом, він це не називав. І дякував нам за молитву. Не раз стверджував, що відчуває, як ми вдома молимось за українських бійців”.
Після двох з половиною років на передовій Сергій Кулик повернувся до рідного села, але працювати в школу не пішов. Натомість став військовим інструктором в артилерійському підрозділі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії сухопутних військ імені П. Сагайдачного.
…Стефанія Кулик у подробицях пам’ятає ранок 24 лютого: син саме зайшов у дім із пробіжки, увімкнув новини, а на відео — кадри обстрілів мирних міст.
“Сергій поставив мене перед фактом, що їде на передову, — каже мама Героя. — Я просила: “Сину, ти ж уже відвоював. Побудь тут трохи”. А він мені: “Мамо, ну хто, як не я?”
Я просила: “Сину, ти ж уже відвоював. Побудь тут трохи”. А він мені: “Мамо, ну хто, як не я?”
Службу ніс у тій самій 24-й “залізній” бригаді. Захищав місто Гостомель, де на той час було просто пекло. Попри те, він іноді телефонував. Напередодні сказав, що дуже сильно мене любить. Материнське серце біди не передчувало. Я була впевнена, що все буде добре, але…”
…3 березня кулеметник взводу штаб-сержант Сергій Кулик у складі групи вступив у бій із ворогом. Останній переважав у силі — десять бойових машин та понад сотня піших орків.
“Стримувати противника було вкрай важко, тому командир відділення вирішив відступати — задля порятунку бійців. Але для того, щоб відійти у безпечне місце, потрібно постійно обстрілювати ворога. І це завдання взяв на себе Сергій, — розповідає Стефанія Кулик. — Дві кулі влучили йому в шию, третя у голову. Він загинув на полі бою. За те, що не допустив проникнення диверсійно-розвідувальних груп і ціною власного життя зберіг побратимів, син посмертно отримав звання Герой України. Я дуже пишаюся ним. Але сліз не можу стримати досі…”
Нововведення обіцяють принести значні зміни, які позитивно позначаться на кожній родині та допоможуть виховувати нове…
Недотримання цієї вимоги може призвести до неприємних наслідків, включаючи повернення незаконно виплачених коштів Для багатьох…
Ситуація починає набувати дедалі більших масштабів, і зниження мобілізаційного віку стане точкою неповернення На початку…
Олег Тимошенко, керівник Черкаського ТЦК, зізнався, що іноді переглядає пабліки, де повідомляють про місця видачі…
Поліція Рахівщини затримала 46-річного закарпатця, який п’яним вбив знайомого ножем у чужому будинку. Про це…
Українські вчителі, які викладають у 5–9 класах, почали ставити оцінки школярам за новою системою. Основна…