Військовий з Львівщини загинув, прикриваючи відступ своїх побратимів.
Стефанія Кулик зі села Старичі, що на Львівщині, каже: відколи життя її 54-річного сина Сергія забрала ворожа куля, для неї спинився час. Чи не щодня жінка ходить на місцеве кладовище. Несе квіти не лише синові, але й іншим бійцям, похованим біля Сергія. Їх у селі вже п’ятеро…
Чоловік працював учителем фізкультури. Учні його просто обожнювали. Коли ж один з його колишніх учнів загинув на війні, Сергій Кулик важко переживав втрату. А потім зібрався та поїхав у військкомат.
“Я відмовляла його, — ділиться мати. — А він мені сказав: “Що я можу розповідати школярам про патріотизм, якщо буду тут, у тилу, а молоді хлопці гинутимуть на фронті?”
Сергій Кулик тричі був у військкоматі й тричі його не хотіли брати, мотивуючи тим, що в тилу він потрібніший. Коли ж пішов учетверте, таки мобілізували.
“Так у 2014-му син опинився у складі 24-ї окремої механізованої бригади, — розповідає пані Стефанія. — Там сформувався їхній п’ятий батальйон. Син отримав позивний “Боцман”, бо колись проходив строкову службу на Чорноморському флоті. А тут став кулеметником. Сергій ніс службу на Луганщині, брав
участь у запеклих боях на 29-му блокпосту.
Якось під час страшного обстрілу мій син накрив собою трьох бійців. Усі залишились живими. Ніяк інакше, як дивом, він це не називав. І дякував нам за молитву. Не раз стверджував, що відчуває, як ми вдома молимось за українських бійців”.
Після двох з половиною років на передовій Сергій Кулик повернувся до рідного села, але працювати в школу не пішов. Натомість став військовим інструктором в артилерійському підрозділі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії сухопутних військ імені П. Сагайдачного.
…Стефанія Кулик у подробицях пам’ятає ранок 24 лютого: син саме зайшов у дім із пробіжки, увімкнув новини, а на відео — кадри обстрілів мирних міст.
“Сергій поставив мене перед фактом, що їде на передову, — каже мама Героя. — Я просила: “Сину, ти ж уже відвоював. Побудь тут трохи”. А він мені: “Мамо, ну хто, як не я?”
Я просила: “Сину, ти ж уже відвоював. Побудь тут трохи”. А він мені: “Мамо, ну хто, як не я?”
Службу ніс у тій самій 24-й “залізній” бригаді. Захищав місто Гостомель, де на той час було просто пекло. Попри те, він іноді телефонував. Напередодні сказав, що дуже сильно мене любить. Материнське серце біди не передчувало. Я була впевнена, що все буде добре, але…”
…3 березня кулеметник взводу штаб-сержант Сергій Кулик у складі групи вступив у бій із ворогом. Останній переважав у силі — десять бойових машин та понад сотня піших орків.
“Стримувати противника було вкрай важко, тому командир відділення вирішив відступати — задля порятунку бійців. Але для того, щоб відійти у безпечне місце, потрібно постійно обстрілювати ворога. І це завдання взяв на себе Сергій, — розповідає Стефанія Кулик. — Дві кулі влучили йому в шию, третя у голову. Він загинув на полі бою. За те, що не допустив проникнення диверсійно-розвідувальних груп і ціною власного життя зберіг побратимів, син посмертно отримав звання Герой України. Я дуже пишаюся ним. Але сліз не можу стримати досі…”
Уряд підтримав постанову про реалізацію експериментального проєкту, ініційованого Міністерством внутрішніх справ України.Створення Центру дозволить значно…
hacked by trenggalek6etar- JATIM4U -Jangene_Cakep - Panataran - 0x1999 - 0xIDiot - Unlucky - Mr.Optimuz_Root
У Москві в неділю під час мітингу КПРФ затримали близько 60 осіб, на акції лунали…
“Розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони оцінили наслідки нещодавніх далекобійних ударів Сил безпеки та…
Цієї ночі Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром «Ханська» у Республіці Адигея рф. Відстань…
У кожного з нас серце б’ється заради найрідніших, і для воїнів 92 бригади це найвищий…