Сьогодні, в день сім’ї, хочемо розповісти вам про Аллу та Віталія Таран – Захисників Маріуполя, життя яких забрала війна.
Вони одружились в «Азові», в Маріуполі народився їхній син.
Цією історією поділився заступник командира полку «Азов» Святослав Паламар, який чудово знав сім’ю Таранів. Ми публікуємо її без змін.
Сьогодні день сім’ї. І я хочу розказати історію родини, яка була мені дуже близькою. Вони загинули тут, в Маріуполі.
Таран Віталій та Таран Алла. Обоє з Красногорівки, виїхали у 14 році. Стали волонтерами. В полку «Азов» майже від початку його створення. Працювали на кухні. А потім оформилися вже на службу.
Алла була діловодом, Віталій – начальником фінансів. В одному з боїв отримав поранення, але в госпіталь не пішов. Залишився зі своїм підрозділом.
Вони одружувалися в «Азові». Їхня родина народилася тут, і так само тут ставала більшою. Їхній син теж народився тут, в Маріуполі.
Вони до останнього були разом. І пішли один за одним.
Це реальні люди. Справжні. Молоді та спраглі до життя.
Аллочка колись працювала перукарем, робила манікюри. І хотіла, щоби усе навколо було красиво. Завжди була душею компанії. Ініціативна, все під руками горіло.
Віталік завжди переживав за інших більше, ніж за себе. Мав чудовий голос і дуже класно співав.
Скажу так: страшно, коли психіка адаптується і захищається, щоб все це витримати. Витримуєш. А потім гинуть твої рідні. Ціла родина.
Спочатку чоловік – мій друг – Віталік Таран, він загинув 15 квітня. Алла стала вдовою. А потім 8 травня російська авіабомба вбила і її. Малюк залишився повним сиротою.
Ми дружили. Аллочка хрещена мого сина.
Двоє Героїв померло. Не стало цілої родини. І я нічого не міг зробити…
Я, все командування, всі ми цілодобово боремося за спасіння наших військових.
І це історія лише про одну родину. Але ви маєте зрозуміти, що тут йдуть у засвіти цілими сім’ями. Навіть зараз.
Сьогодні міжнародний день сім’ї. Згадайте про Аллу та Віталія, коли будете думати про свої родини та обіймати своїх коханих.
Згадайте про те, що ці молоді і красиві люди зараз гинуть, захищаючи нашу землю.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…