З українців почали брати плату за проїзд у Європі

Знайти роботу за кордоном для українських біженців не так просто, а витрати на життя в Європі з кожним днем стають дедалі більшими. Так, у деяких країнах ЄС нашим громадянам тепер доводиться платити за проїзд у громадському транспорті. Якщо у перші місяці квитки видавалися безкоштовно, то тепер перевізники вимагають від 50% до 100% вартості проїзду, повідомляє РБК-Україна.

За словами українки Світлани Тимошенко, яка виїхала з України після початку війни та оселилася у місті Руан, регіону Нормандія, раніше проїзд для неї був безкоштовним, але днями у поїзді до Парижа її попросили сплатити квиток.

“Також був і другий випадок. Їздила до сусіднього з Руаном села. Показала український паспорт, але цього було недостатньо. Сказали, мовляв, із вас 6 євро”, – ділиться вона.

Біженка каже, що такі ситуації траплялися і з іншими українцями у Європі. Деякі перевізники, бачачи український паспорт, просять заплатити менше, ніж складає базовий тариф. Наприклад, 10 євро замість 20.

Безкоштовний проїзд надається:

SNCF : за українськими паспортами, ID-картами або з квитком helpukraine, який можна отримати у DB Reisezentrum (центрах подорожей DB) на будь-якій залізничній станції.

Транскордонні перевізники : біженці можуть переміщатися безкоштовно українським паспортом або ID-картою з Франції до Бельгії (Thalys), Англії (необхідна віза) (Eurostar), Швейцарії (TGV Lyria), Німеччини (Deutsche Bahn), Італії (TGV) та Іспанії (Renfe-SNCF).

У Польщі проїзд поїздом для українців залишається безкоштовним. Проблеми можуть виникнути з подорожами автобусом. Українка Іванна Дідок розповідає, що їздила до аеропорту міста Жешув за гроші.

“Ціна за проїзд туди була зовсім невисока. З центру міста до самого аеропорту можна дістатися приблизно за 30-35 гривень в еквіваленті на наші гроші. Набагато дешевше, ніж зазвичай беруть у нас до аеропорту. Я зайшла в автобус і запитала, чи можна проїхати. Водій відповів, що Польща перевозить українців безкоштовно, але це відбувається “неофіційно”. Він, мабуть, мав на увазі, що перевізники вирішують самі, брати з наших біженців гроші чи ні”, – розповідає вона.

За словами українки, питання зазвичай вирішується індивідуально у спілкуванні з перевізником. Хтось дуже охоче пропускає, а хтось просить сплатити за проїзд.