“Українці без останніх грошей”: тисячі гривень зникають із карток, що відбувається?
З банківських рахунків українців “зникають” тисячі гривень. Шахраї обіцяють “допомогу від ЄС”, через чат-боти збирають особисті дані, а як наслідок забирають останні гроші. Жертвою такого обману може стати будь-який українець.
Як інформує “Obozrevatel”, з початком повномасштабної війни банки зауважили зниження збитків від шахрайських дій.
Причина – добробут українців зменшився, тому середня сума, яку обманом отримують зловмисники, скоротилася, розповідає Олеся Данильченко, заступниця директора Української міжбанківської асоціації платіжних систем ЕМА.
Але це не означає, що шахраї стали менш активними. Вони працюють так само, як і раніше. І як завжди злочинці дуже швидко адаптуються до актуальної ситуації: все частіше як “легенду” використовують розповіді про допомогу від уряду, від Європейського Союзу. Наприклад, в одній зі схем, про яку розповіли читачі, шахраї на території Херсонської області через чат-бот (зараз його ліквідували) збирали банківські дані (зрозуміло, з CVV-кодом) українців для того, щоб подати списки на виплату гуманітарної допомоги від ЄС у розмірі 500 євро на кожного.
“Було зменшення кількості шахрайських дзвінків у тих регіонах, де велися інтенсивні бойові дії, особливо якщо це відбувалося неподалік місць позбавлення волі. Банки це спостерігали по Сумській області. Був період, коли шахрайські колцентри припиняли свою роботу. Але коли в Сумській області припинилися активні бойові дії, робота шахраїв поновилася”, – розповідає Данильченко.
Більшість фішингових сайтів (вони імітують популярні сервіси, онлайн-банкінги та крадуть особисті дані українців) зареєстровано в Росії, розповідає Данильченко. Така ситуація була і до повномасштабної війни, і не лише в Україні.
“Справа в тому, що немає співпраці з РФ щодо блокування ресурсів. Якщо ресурс зареєстрований у зоні “ру”, навіть немає сенсу звертатися щодо його блокування. Це зручно для шахраїв, тому вони там і реєструються”, – розповідає заступник директора ЕМА.
А ось про випадки масового збору російськими хакерами за підтримки окупаційної влади даних українців для фінансового шахрайства Данильченко не відомо. Російські хакери, як зазначають у Держспецзв’язку, справді активізувалися після 24 лютого, проте зібрану інформацію, ймовірно, використовують з іншою метою.
Наприклад, окупанти організували масові розсилки СМС-повідомлень, у яких погрожують українцям “жорстким покаранням” за поширення інформації про військові злочини окупаційної армії. Українські військові пояснюють: це лише елемент психологічного впливу і порожні погрози з метою залякати й деморалізувати українців.
“Крадуть особисті дані клієнтів, проте небезпека тих фішингових сайтів, які ми фіксуємо, в крадіжці не особистих даних, а реквізитів платіжних карток, та ідентифікаторів для входу в інтернет-банкінг. У цьому основна загроза для громадян зараз. Персональні дані можна й по-іншому отримати – бази продаються будь-які”, – додають в ЕМА.
“Моя мама, їй 67 років, зареєструвалася у Viber. Боялася, що не буде зв’язку мобільного, і подумала, що може зберегтися зв’язок через інтернет. Вона живе в Запоріжжі, а я в Києві. Зареєструвала її за допомогою сусідки. І через два дні мама дзвонить зі сльозами: у неї вкрали 7 тисяч гривень”, – розповідає OBOZREVATEL киянка Каріна.
Пенсіонерці надійшло СМС із пропозицією зареєструватися у програмі ООН та отримати разову допомогу в розмірі 10 тис. грн. Вона послухалася інструкції по телефону, як наслідок назвала шахраям не лише номер своєї картки, CVV-код, але навіть пароль від картки.
“На картці була пенсія, у мами пенсія 7 тисяч. І ось усю пенсію з картки і зняли. Зверталися до банку, але оскільки мама сама назвала шахраям і пароль, і номер, повернути гроші неможливо. Поліції зараз, звичайно, не до наших дрібних проблем”, – каже дівчина.
Жертвами таких схем щодня стають сотні українців. І більшість із них свої гроші ніколи не поверне. Єдиний варіант – написати заяву до поліції, знайти злочинців, засудити їх, а потім через суд домогтися стягнення витрачених грошей. Якщо ж шахраї працюють, наприклад, із місць позбавлення волі або з тимчасово непідконтрольної території, зробити це практично неможливо.
Шукайте деталі в групі Facebook
