Боялась відображення навіть в чашці: дівчинці з понівеченим вибухом обличчям провели пластичну операцію

14-річна Марина Колій ледь вибралася з-під уламків зруйнованого будинку у Чугуєві, тепер все обличчя дівчинки у рубцях.

Коли рани загоїлись дівчинка жила у підвалі і боялась виходити звідти. Столичні пластичні хірурги взялися за реконструкцію дитячого обличчя, але навіть дістатися Києва для Марини був подвиг, йдеться в ТСН.

«Коли я в приміщенні, я найбільше боюся вікон. Тут маленьке віконце і те заклали», – каже дівчинка.

Вікна і вибухи – її головні страхи, вони понівечили її тіло і обличчя. В перший день війни у своїй квартирі у Чугуєві Марина була одна, і в цей час поряд з будинком розірвався снаряд. Її квартира була зруйнована. «Коридор не було, там все у дошках. Я десь годину кликала на допомогу, але всі рятували себе», – пригадує дівчинка.

Коли її витягли з-під завалів дому, в лікарні навіть не могли порахувати скільки уламків скла дістали з її тіла. Годину за годиною на обличчя хірурги накладали шви. Після того, як рани загоїлися Марина зі стаціонару перейшла жити у підвал лікарні, де її мама працює медсестрою. Коли вона на роботі – Марина малює і моделює одяг.

Вийти на вулицю для Марини – це як пірнути у невідомість. Сьогодні вона поволі прямує довгим коридором на світло. На вулиці весна, але далеко від підвалу Марина не відходить. Чугуєв розташований на шляху від Харкова до Ізюма, де безперестанку тривають бої. «Кожен звук дверей і вона ховалась під ковдру, боялася, що щось летить», – кажуть рідні.

Та Марині треба було зробити дуже важливий крок, бо у столиці на неї чекала пластична операція. Напередодні виїзду лунають потужні вибухи, поїздка мала зірватись, але дівчинку з мамою вивезли волонтери. Вона вже у столиці, але тут її лякають гучні звуки автомагістралей.

Марина намагається заспокоїтись в клініці. Тут мають почати реконструкцію її обличчя, дівчинка досі не охоче дивиться у дзеркало. «Коли принесли телефон, воно все рівно у відображенні видно. На мить себе побачила, я навіть злякалася. В чашці своє відображення бачиш, я намагалася спочатку уникати, я в туалет заходила спиною до дзеркала, щоб себе не бачити. Хочеться, щоб була така, як була і забуваєш, що вже не так виглядаєш», – каже Марина.4