“Лягаю з чоловіком та дитиною в одне ліжко і якщо прилетить, то “накриє” усіх”: жінка про виживання в Маріуполі

Люди, які не виїхали з Маріуполя, вийшли з-під валів і намагаються, наскільки це можливо, налагодити життя.

Багато маріупольців шукають житло, питну воду, їжу, ліки і хоча б якусь роботу.

Про це йдеться у випуску “Сніданок з 1+1”.

Як зараз живе Маріуполь і про його жахливу реальність зсередини розповіла місцева мешканка.

“Ти лягаєш спати разом з чоловіком і дитиною в одне ліжко, і якщо прилетить, то “накриє” усіх”, – розповідає жінка.

У Маріуполі зараз дуже гостре питання – де взяти хоча б якісь гроші. Останню зарплату жінка та її чоловік отримували ще в лютому.

“Ми намагаємося ці гроші залишати на хліб. Деколи м’ясо можна купувати, якщо його привозять із сіл”, – розповідає мешканка Маріуполя.

Банкомати у місті – давно порожні, щоб зняти готівку маріупольцям доводиться їхати через блокпости бойовиків до окупованого Гранітного за рублями.

“Це не дуже безпечно, бо дороги прострілюються”, – зазначає жінка.

Роботи в Маріуполі зараз немає. Можна хіба що найнятися прибирати вулиці, чи голіруч розбирати завали та діставати тіла людей, багато з яких загинули ще в березні.

“Більшість завалів люди розбирають вручну, але це ж психічно треба залишитися здоровим”, – констатує жінка.

Та й хто погоджується на цю роботу, замість грошей врешті отримає пайки.

Щоб заробити бодай-що жінки, у яких вціліло помешкання, виносять з нього одяг і продають на вулиці.

У Маріуполі люди роблять також все, щоб не захворіти, бо коли в кишенях – останні пігулки і доводиться обирати – рятувати себе, чи стареньких батьків.

“Коли ми були в підвалі і гатили Гради, міномети, і в мене боліло серце, то я розуміла, що у мене є ще “Корвалол”, але я його не приймаю, бо я, мабуть, переживу це. Батькам потрібен “Корвалол”, – каже жителька Маріуполя.

Оформити в місті документи – майже нереально, хіба яякщо це довідка про смерть чи народження дитини.

“Пологових будинків в Маріуполі немає. Всі пологи проходять в Донецьку і вони там отримують довідку про те, що вони народили”, – каже жінка.

Через війну діти в місті не можуть закінчити школу і отримати український атестат. “Якщо дитина не буде навчатися дистанційно, то ці два місяці не приєднається до якоїсь школи, то не зарахується цей рік”, – каже місцева мешканка.

Та попри все, ті, хто залишається в окупації, намагаються призвичаїтися до нових умов життя.