“Накрила дитину собою”: дружина Юрія Ткача розповіла, як рятувала доньку від російських ракет

Дружина відомого шоумена Юрія Ткача розповіла, що пережила її сім’я з перших днів війни і як їй вдалося врятувати дитину від ракетних обстрілів.

Про це блогер Вікторія Ткач поділилася в програмі “Зірковий шлях”.

На початку війни сім’я Юрія Ткача вирішила не їхати з Києва. Перший місяць Юрій, Вікторія та їхня дочка Ліза жили у друзів і сподівалися, що все це триватиме недовго. Але залишатися в столиці було небезпечно, тому Юрій Ткач вирішив все ж таки вивезти дружину і дочку за кордон.

Дорогою на захід країни вони зупинилися переночувати у Вінниці та сподівалися, що проведуть там спокійну ніч. Але саме там їх застала чергова бомбардування.

“У перший місяць ми спали на карематах над спуском в підвал, щоб у разі чого можна було швидко спуститися. І коли ми доїхали до Вінниці, я сказала Юрі:”Це наша перша за довгий час ніч на ліжку, м’яка постіль, ми виспимося”, – розповіла Вікторія.

Але о третій годині ночі сім’я прокинулася від оголошення тривоги.

“О третій ночі прозвучала сирена, яку ще супроводжував чоловічий голос: “Увага, тривога! Ховайтеся”. Це було дуже страшно. Я прокинулася від цього гулу і побачила у вікнах будинку навпроти рожево-червоно-помаранчеву заграву, як ніби включили дуже багато софітів і направили на один будинок”, – описала ситуацію Вікторія Ткач у розмові з журналістом телеканалу “Україна”.

Вона зрозуміла, що часу на те, щоб вибігти з кімнати в коридор і там сховатися, вже не вистачить. Рятувати дитину Вікторії довелося своїм тілом.

“Я її просто накрила собою. Пролунав вибух, після якого ми вже вибігли в коридор. Я вирішила вийти на балкон і подивитися, що з машинами. Виходжу і бачу, як летить друга ракета. І чути другий вибух. Це тоді у Вінниці вони цілилися в телевізійну вишку, а ми були менш ніж за 2 км від неї. Це було дуже страшно!”- додала Вікторія.

Після цього Вікторія Ткач з донькою Лізою перетнула кордон і поїхала до Болгарії. Зараз вони знаходяться там і дуже чекають закінчення війни.