Галіна Голіцина мала двох синів.
Старший син Дмитро, загинув у 2014 році, виходям з Іловайська. Менший Денис, загинув 20 березня на “Азовсталі”.
Тепер Галина питає себе навіщо їй тепер жити, якщо її дітей більше немає.
24 лютого Денис та його побратими були в казармі коли все почалося. Через деякий час казарма згоріла і вони перебралися на “Азовсталь”.
Денис загинув, бо не зміг полишити СПГ, яку освоїв за декілька до смерті. Мати Галина рада що син хоча б не мучився, коли помирав, бо був непритомний.
«У той момент, коли мені сказали, що мого сина немає, я думала, що це найстрашніша звістка, яка може бути. Моя дитина загинула. Потім виявилось, що це ще не найстрашніше: почали показувати відео з “Азовсталі”. Немає антибіотиків, антисептиків, обладнання… Навіть ампутації проводили без наркозу. Що ці люди терплять? І я ось думаю: а якби його врятували, припустимо, і я знала б, що він зараз помирає від зараження крові? Або від втрати крові. І, найімовірніше, помре. А я ніяк не можу допомогти, і ніхто не може. Це, напевно, ще страшніше.
Але потім я зрозуміла, що й це не так страшно. Бо коли інші військові вийшли, і їх взяли в полон, з ними немає відтоді звʼязку: ніхто не знає, хто там у якому стані, скільки їх там серед живих. Що зараз відчувають ці батьки, які не мають жодного звʼязку з дітьми? Це дуже страшно!» – розповідає пані Галина.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…