Навіщо Кулеба поїхав у Африку і чим це допоможе у боротьбі проти РФ ― політологиня
Україна може стати трампліном для Африки, яка вважає, що їй недостатньо місця виділено в світовій політиці. Своєю чергою африканські країни можуть домогти послабити Росію, вважає аналітикиня Global Ukraine Foundation Марта Олійник-Дьомочко. 3 жовтня розпочалося перше в історії української дипломатії турне Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби країнами Африки.
Чи вдасться Україні змінити політику африканських країн, які “дивляться” в бік РФ і чим можуть бути вигідними українсько-африканські відносини ― політологиня розповіла в ефірі “Українського радіо”.
Чому важливо заручитися підтримкою країн Африки
“Росія використовує Африку як варіант подолання своєї міжнародної ізоляції, спосіб показати, що санкції не діють, а світ далі продовжує з нею говорити. До того ж Африка ― це майданчик для збуту товарів і послуг РФ, а також доступ до ресурсів. Усе це допомагає наповнити російський бюджет.
Для України сьогодні важливо: чим менше Росія заробить, тим менше буде спроможна вести війну. Крім того, африканські країни ― це голоси на міжнародних майданчиках, які нам також вкрай необхідні. Тобто всі питання можна об’єднати в кілька складових ― політичну, економічну, міжнародну. І якщо ми не будемо дивитися на ці країни, вони можуть стати на бік Росії, а ми втратимо навіть тих союзників, яких маємо зараз”.
Про прихильні, нейтральні та проросіські країни Африки
“Країни, які дружньо ставляться до України, є в кожному африканському регіоні. Це Марокко, Кенія, Туніс, Гана, Нігерія, Чад, Мавританія, Малаві, Замбія та багато інших. З багатьма президент Зеленський мав телефонні розмови, давав пресконференції, це пул країн, з якими треба співпрацювати надалі.
До речі, є важливий нюанс ― жодна з африканських країн не ввела санкції проти Росії. З цією першою групою країн треба працювати в першу чергу, їх треба дотиснути, переконати, і вони, можливо, стануть прикладом для інших.
Друга група ― це нейтральні країни, але серед них є важковаговики: ПАР, Ефіопія, Єгипет, Сенегал. Їхня нейтральність ― результат не тільки впливу Росії. Тут грають роль і провладні еліти, і ситуація всередині країн. Потрібно шукати й намацувати до кожної країни окремий підхід.
Зараз президент Сенегалу є очільником Африканського Союзу, тож потрібно поліпшували контакти з цією організацією, адже по суті це такий собі аналог ЄС в Африці. Варто згадати, що на початку літа президент Сенегалу зустрівся з Путіним, але не зустрівся із Зеленським. Зараз є шанс переграти цю ситуацію. Крім того, Сенегал є найважливішою країною у франкофонній Африці та є транзитним для розширення економічної ролі України.
Щодо третьої групи, а це відверто проросійські країни, такі як Ангола, Судан, Малі, Зімбабве, то там мало що вдасться зробити за присутності чинних еліт, але і їх не варто відкидати. Тому що думка еліт не завжди дорівнює думці населення. Ми можемо згадати приклад Уганди, коли під час візиту Лаврова президент країни співав оди Путіну, але водночас там виступав опозиціонер, якого підтримує значна частина населення, і він на стороні України.
Про підходи МЗС щодо африканських країн
“У МЗС дуже добре розуміють, що треба підсилити посольства. Поки у нас немає такої великої кількості дипломатів, можливо, варто будувати альянси із західними країнами. Наприклад, нещодавно президенти Дуда і Макрон під час своїх візитів до Африки адвокатували певні українські меседжі, тож можна працювати в кооперації з іншими країнами.
Треба розуміти, що одне турне не може все змінити кардинально, має бути довга системна робота із залученням усіх сфер, а також українських громад, які проживають в Африці, організацій, які добре ставляться до України, і тих, хто колись у нас навчався або зараз навчаються, але поїхали через війну. Усі ці сфери мають бути об’єднані задля досягнення нашої мети в Африці.
Африка мала криваву історію, і на цьому треба робити наголос, що ми також є жертвою, як і африканські країни. І так само варто звернути увагу на українських миротворців, яких знають у багатьох африканських країнах, у ДРК вони зіграли мало не ключову роль щодо врегулювання ситуації. Можливо, треба організовувати зустрічі високого рівня з українським президентом, міністрами для обговорення та вироблення спільних підходів. Важливий нюанс ― Дмитро Кулеба анонсував проведення форуму “Україна-Африка”. Якщо вдасться його втілити, це буде дуже добрим сигналом для Африканського континенту, що Україна підходить системно, що ми маємо дуже багато спільних точок для співпраці, де перетинаються наші інтереси. Причому для рівної співпраці, до якої прагне Африка”.
Про дії африканських країн на підтримку України
“Йдеться і про більшу підтримку в рамках міжнародних організацій, тобто про засудження дій РФ на міжнародному майданчику, і про санкції та скорочення торгівлі на ринку енергоресурсів, добрив. Це розширення співпраці з Україною, замість продовження співробітництва з Росією.
Для цього Україні треба бути присутньою медійно, зміцнити імідж, показати, що Україна підтримує країни Африки, будує з ними рівну співпрацю. Донести до них правду, що Росія насправді садить їх на певний гачок, допомагає їм у політичному, мілітарному плані, відправляє до них “вагнерівців”, але за це вимагає доступ до ресурсів та певну політичну лояльність.
Відколи розблокували порти в Україні, ціни на зерно знизились на 5%. Значна частина українського зерна пішла саме до африканських країн, крім того, частину зерна Україна передала безкоштовно. Ці важливі речі треба правильно доносити.
Україна має дуже велику перевагу, бо вона ніколи не поневолювала інші народи. Тобто Україна для Африки може постати у певному новому світлі, як демократична країна, чиї мілітарні сили ніколи не дестабілізовували сусідні країни. Африка завжди скаржилась на те, що їй мало місця виділено у світовій політиці, і зараз Україна є тим трампліном для можливості Африки говорити і діяти сильніше.
Нам варто об’єднувати зусилля для тієї ж Ради безпеки ООН, функціоналом якої не задоволені африканські країни. Україну треба показати у вигідному світлі як партнера для Африки”.
Шукайте деталі в групі Facebook
