Без підвищення пенсій та зарплат, але з новим курсом долара: який бюджет ухвалили на 2023-й
В Україні ухвалили бюджет на 2023 рік у відредагованій версії від Кабінету міністрів. Останні редагування комітет із питань фінансів, податкової та митної політики Ради затвердив за лічені хвилини. Головний фінансовий документ країни передбачає, що соціальні стандарти “заморозять” на цілий рік.
При цьому доходи збільшили за рахунок НБУ (ймовірно, йдеться про друк грошей). Про те, яким буде бюджет країни та що варто знати українцям, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Гірша ситуація в економіці, але менший курс долара
Кабінет міністрів переглянув частину макропоказників. На це вплинула низка обставин, насамперед – атака РФ на об’єкти енергетичної інфраструктури. Віялові відключення електроенергії вдарили по виробництву, логістиці. Як наслідок, замість 4,6% зростання ВВП 2023-го очікується на рівні 3,2%.
Щоправда, тут варто зазначити, що також взяли до уваги і ризики, пов’язані з безпекою. Російські ракети, іранські дрони знищують не лише енергетичні підприємства, а й влучають у житлові будинки, не пов’язані з енергетикою підприємства.
“Витрати становитимуть 2,6 трлн грн, що на 66,8 млрд грн більше, ніж у проєкті Державного бюджету України на 2023 рік, представленому до першого читання. Зокрема збільшено обсяги видатків на виплату пенсій (на 38,9 млрд грн – до 271,9 млрд грн), для Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (на 16,1 млрд грн – до 35,5 млрд грн), а також на науково-технічну діяльність, пільгові кредити для внутрішньо переміщених осіб та для розвитку підприємництва”, – зазначають у Мінфіні.
Є й два позитивні нововведення. Перше – трохи знизили темпи зростання цін. Інфляція замість 30% становитиме 28% 2023-го. Обидва показники – значний стрибок цін. З одного боку, таке зниження, як вважає уряд, відбудеться через зменшення прогнозного курсу долара. З іншого – впаде купівельна спроможність українців. Відповідно, це стримуватиме підприємства у їхньому рішенні підвищити ціни. Існує ризик, що через підвищення українці просто перестануть купувати дорогі товари та оплачувати дорогі послуги.
А ось із курсом долара ситуація інакша. Середня вартість валюти, яку заклали у проєкті документа, становитиме 42,2 грн/$. При цьому наприкінці 2023-го коштуватиме долар 45,8 грн/$. У першому варіанті документа йшлося про те, що американська валюта подорожчає до кінця наступного року до 50 грн/$.
OBOZREVATEL раніше докладно писав про те, як і чому подорожчає долар наступного року. Також у розпорядженні редакції є оцінки, якими керується Нацбанк. Вони скептичніші (у 2023-му середня вартість долара становитиме вже 45,2 грн (46,2 грн/$ на кінець року). А ось експерти вважають, що долар цілком може бути порівняно стабільним у 2023-му. При цьому збільшили надходження від Національного банку. Замість 51,6 млрд грн планують отримати 71 млрд грн.
Незважаючи на збільшення доходів, ситуація у соціальній сфері залишається складною. Найскладніше буде пенсіонерам і тим, хто отримує мінімалку. Ні прожитковий мінімум (а разом із ним і мінімальну пенсію), ні мінімальну зарплату (а разом із нею і гарантії для пенсіонерів, які виконали вимоги щодо стажу) переглядати не будуть.
Мінімальна зарплата буде на рівні 6700 грн (з 1 жовтня 2022-го та весь 2023-й);
мінімальна пенсія буде на рівні 2093 грн (з 1 грудня 2022-го та весь 2023-й).
Кому і скільки грошей виділять
У бюджеті заплановано покриття дефіциту Пенсійного фонду на рівні 232,9 млрд грн. У цій сумі не передбачено витрат на підвищення мінімальної пенсії (його не буде). Під питанням залишається березнева індексація.
Головна проблема – дефіцит бюджету становитиме 20% ВВП. Усю цю “дірку” доведеться покривати за рахунок зовнішніх запозичень. Щоправда, є надія, що йдеться не лише про кредити, а й про безповоротну допомогу. Важливо також враховувати, що Україна до повномасштабної війни левову частку свого бюджету витрачала на виплату та обслуговування держборгу.
2023-го доведеться повернути 414,9 млрд іноземцям і 316 млрд грн українцям, які давали кредити державі, купуючи облігації внутрішньої держпозики. При цьому для виконання бюджету доведеться взяти кредит на 1,426 трлн грн.
До слова про податки: обіцяну податкову реформу (зниження більшості ставок до 10%) у проєкті документа не передбачили. Надходження від ПДВ мають становити 129 млрд грн, податок на прибуток (який у межах анонсованої реформи зовсім хотіли скасувати) – 132 млрд грн.
Більшість відомств і міністерств отримають урізані бюджети. Більшість, але не всі. Наприклад, додатково 3,3 млрд грн виділять ГУР Міноборони (до 11,8 млрд грн). Міністерство оборони додатково отримає 233 млрд грн (загальний бюджет становитиме 857,9 млрд грн, що на 37% більше). Незначно збільшать також бюджети СБУ, МЗС, МВС (не більше ніж на 2-5%). На 3% вирішив збільшити свій бюджет і Мінфін, який розробляв головний фінансовий документ країни.
Абсолютним рекордсменом за обсягом падіння фінансування стане Міненерго (мінус 188 млрд, або на 97% коштів менше). Це пояснюється тим фактом, що традиційно величезні бюджети міністерство отримувало на компенсацію утримання тарифів, але цю суму вже надали 2022-го.
Загалом бюджет на 2023 рік передбачає величезні витрати на армію, складні часи для одержувачів соцвиплат і дуже плавну зміну в економіці. Чекати значного зростання економіки в ситуації повномасштабної війни не доводиться.
Шукайте деталі в групі Facebook
