Мобілізація викрила в росії ще більше проблем, ніж вторгнення в Україну

Коли в росії було оголошено часткову мобілізацію, неодноразово задавалися питання про те, що саме ця маса людей зможе змінити в зоні бойових дій? Наскільки ці 300 тисяч стануть переломним та вирішальним фактором для російських окупаційних військ (РОВ), щоб відновити наступ?

Власне, відповідь завжди була досить однозначною, незважаючи на вал критики. Вся ця біомаса не матиме вирішального і тим більше переломного фактора, щоб відновити масштабні наступальні дії по всій лінії фронту.

Справа в тому, що за 7 місяців війни в Україні загальна чисельність російських силовиків, різноманітних структур, що пройшли через зону бойових дій, становила понад 300 тисяч. Більше 50% їх є втрати, як прямі неповоротні, так і санітарні. Інші – це підрозділи, які потребують ротації та відновлення боєздатності.

Фактично, часткова мобілізація – це компенсація втрат та поповнення складу підрозділів виключно особовим складом до штатної кількості. На перший погляд, це вирішило б проблему з комплектацією, але – ні.

Справа в тому, що ресурс чмобіків і так уже зрозуміло, – він непрофесійний та неякісний. Це, в умовах повномасштабної війни, банальне живе м’ясо, яким та ж РСЧА під час Другої світової війни закидала нацистів, не зважаючи на людські життя.

Крім того, компенсуючи втрати в підрозділах особовим складом, російське командування не має можливості ефективно компенсувати втрати технікою. Нестача штатної кількості танків, ББМ, артилерії, тощо у підрозділах позначається на їхній можливості виконувати поставлені завдання.

Таким чином, навіть з урахуванням кількості чмобіків, порівнянної із загальною кількістю професійних військовослужбовців російської армії, що пройшли через війну, вони не можуть змінити ситуацію в зоні бойових дій. А все тому, що при відновленій кількості особового складу катастрофічно впала його якість. Саме катастрофічно. При цьому цей низькоякісний склад не має на озброєнні достатньої кількості техніки, що ще більше занижує їхню ефективність.

Виникає таке питання. А якщо часткова мобілізація, яку в росії так і не скасували, продовжуватиме постачати цей ресурс в Україну?

Відповідь аналогічна. Вони не зможуть здійснювати масштабні наступальні операції на широкому фронті з окупацією великих територій. І не тільки. Навіть оборону – і ту їм проблематично тримати.

Справа в тому, що в порівнянні нинішньої тактики РОВ та РСЧА періоду Другої світової війни є відмінність. Тоді на масу, яку кидало командуванням РСЧА на забій, працював ще й ВПК СРСР, який щодня випускав величезну кількість техніки, боєприпасів і, звичайно ж, ленд-ліз. У нинішніх умовах росія вже повноцінно не може забезпечити своїх чмобіків бронежилетами і шоломами, а часом автоматами і патронами, не кажучи вже про потрібну кількість техніки.

Часткова мобілізація розкрила в росії ще більше проблем, ніж повномасштабне вторгнення в Україну, і всі вони пов’язані з реальним потенціалом забезпечення армії та солдатів усім необхідним.

А тому, у разі продовження часткової мобілізації, якість ресурсу лише погіршуватиметься, що, знову ж таки, не даватиме їм можливості для реалізації не лише масштабних успішних наступальних операцій, а й створення глухої, непробивної оборони.