Педагоги “з народу”. Як викладати в школі, не будучи вчителем
Щоб викладати у школі, тепер не обов’язково бути вчителем. Достатньо мати вищу освіту, глибокі знання з якогось шкільного предмету, лідерські якості та багато натхнення.
9 лютого в Україні стартувала програма “Навчай для України”, в рамках першого етапу якої 40 відібраних фахівців різних напрямків після спеціального навчання викладатимуть у 5-11 класах шкіл, які найбільше цього потребують, протягом 2 років.
Оскільки участь у програмі передбачає переїзд до місця розташування школи, учасники отримуватимуть, крім зарплати вчителя, додаткову стипендію, а також матимуть постійну підтримку менторів.
Спочатку проект реалізуватиметься в трьох областях – Київській, Харківській та Львівській, приблизно по 13 учасників на регіон.
Ініціатор програми – громадська організація “Навчай для України”, яка співпрацює з міжнародною мережею “Teach For All”, а також підписала меморандум про співпрацю з Міністерством освіти та науки.
“Українська правда. Життя” побувала на заході, присвяченому офіційному запуску програми, та розібралася, хто, як і з якою метою може взяти в ній участь.
НАВІЩО ВСЕ ЦЕ ПОТРІБНО?
Рівень освіти в українських школах дуже різниться. Наприклад, випускники сільських шкіл гірше складають ЗНО, ніж випускники міських, а в звичайних школах, навіть у Києві, ситуація гірша, ніж у ліцеях і гімназіях.
При цьому навіть в успішних з точки зору ЗНО школах існують проблеми у стосунках між дітьми та викладачами, між викладачами та батьками і т.д.
Професія вчителя не вважається престижною, на педагогічні спеціальності вступають абітурієнти з низькими балами ЗНО, багато з яких просто не змогли потрапити на інші спеціальності, а не свідомо обрали шлях вчителя.
Мета програми – залучити до викладання мотивованих висококласних фахівців, які справді хочуть на 2 роки присвятити себе дітям, дати їм відповідні можливості та стимули, і дати дітям доступ до таких вчителів, незалежно від престижності школи та її розташування.
Першою подібною програмою в світі стала “Teach For America”, започаткована 25 років тому. Зараз мережа “Teach For All” об’єднує 42 країни, в багатьох із яких ситуація з освітою значно краща, ніж в Україні – США, Великобританія, Німеччина, Франція, Швеція, Іспанія, Бельгія, Ізраїль, Японія, Китай та інші.
У світі давно зрозуміли, що неможливо створити якісну систему освіти, не залучаючи хороших вчителів.
Директор ГО “Навчай для України” Рімма Ель Джувейді наводить дослідження освітніх систем, проведене McKinsey&Company у 2006-2007 роках. У ньому вивчалися кращі шкільні системи за міжнародним рейтингом PISA, а також системи, в яких показники успішності учнів зростають дуже швидко.
“Це дослідження показує, що основний фактор успішності шкільних систем – це та роль, яку вони надають вчителю. Тому що жодна система освіти не може бути якіснішою, ніж якість вчителів, які працюють у цій системі.
Ці шкільні системи роблять особливий наголос на тому, яких людей вони залучають до професії, яку підготовку вони їм надають, а також на тому, щоб кожна дитина мала доступ до якісної освіти”, – говорить Рімма.
Заступник міністр освіти й науки Павло Хобзей, присутній на заході, також наголосив, що роль вчителя є ключовою в освітній системі.
“Зараз я навіть не можу сказати, що люди відчувають ті зміни початкової школи, які ми провели. Бо все залежить від вчителя”, – констатує він.
На думку Хобзея, змінити українські школи можуть люди, які приходять ззовні системи.
“Як змінити школу, яка існує 40-50 років, із тими самими вчителями? Це можливо, тільки якщо прийдуть агенти змін, які зможуть її розворушити.
В кожному колективі є люди, які активні, креативні. Але вони не можуть виграти цей двобій з системою: “Тобі що, найбільше треба? Тобі що, за це більше заплатять?” І часто мотивація до змін згасає”, – говорить заступник міністра.
Він також зазначив, що керівники департаментів освіти в тих трьох областях, в яких буде реалізуватися перший етап програми, дуже вітають цей проект.
ЯКІ ШКОЛИ БРАТИМУТЬ УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ?
Організатори проекту зараз визначаються з конкретними школами в Київській, Харківській та Львівській областях. Переважно мова йде про сільські школи.
“Але ми не обмежуємося тільки селом. Ми розуміємо, що навіть у містах є школи, які зараз відчувають нестачу вчителів і які б теж могли багато отримати від цієї програми”, – говорить Рімма Ель Джувейді.
Вона підкреслює, що дуже велике значення має позиція директора і колективу вчителів, їхня відкритість до такого експерименту.
“Школи повинні розуміти, що це буде зовсім нова людина, яка прийшла ззовні системи, яка, можливо, буде щось робити не так, як зараз є в колективі.
До цього потрібно бути готовим. Ми дивимося, наскільки директор є візіонером. Навіть у селах є ті директори, які, маючи обмежені ресурси, можуть творити кардинальні зміни. Ми хочемо їм допомогти”, – каже вона.
ХТО МОЖЕ СТАТИ ВИКЛАДАЧЕМ?
Вимоги до кандидатів – закінчена вища освіта (рівень бакалавр і вище), глибокі знання принаймні з одного предмету шкільної програми (мова йде про середню і старшу школу), свідома мотивація та лідерські якості.
Також кандидати повинні мати можливість переїхати до сільської місцевості або до іншого міста на час участі в програмі.
Як зазначила Рімма Ель Джувейді, обмежень по віку або по конкретних вузах або напрямках підготовки немає.
“Ми не обмежуємо учасників по спеціальностях, для нас головне – знання предмету й інтерес до свого предмету.
Я, наприклад, навчалася в КПІ, за освітою системний аналітик. Але я брала участь у програмах обміну, добре знаю англійську мову, і якби я хотіла, то могла б викладати англійську”, – говорить вона.
За словами Рімми, знання учасників програми щодо конкретних шкільних предметів будуть перевірятися, але вони не обов’язково мають співпадати з написом у дипломі.
Найбільша потреба у викладачах англійської мови, математики, всіх природничих наук, інформатики. Також потрібні викладачі історії й гуманітарних наук.
“У нас на сайті в аплікаційній формі є перелік предметів, з яких можна вибрати. Там є майже всі предмети, окрім фізкультури, музики, праці”, – зазначає директор ГО.
За її словами, пріоритетні предмети формуються, виходячи з потреб шкіл.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО Я ХОЧУ СПРОБУВАТИ?
До 1 березня цього року бажаючі взяти участь у програмі мають подати заявку на сайті “Навчай для України”.
Після цього буде проведено Skype-інтерв’ю.
За умови вдалого проходження цих етапів, у квітні потенційних учасників буде запрошено на співбесіду, після якої протягом тижня вони отримають офіційну пропозицію долучитися до програми.
ЩО ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ДАЛІ?
Влітку 2017 року відібрані учасники проходитимуть 6-тижневе навчання в “Літньому Інституті”. Воно передбачатиме початок педагогічної підготовки, а також різноманітні тренінги, наприклад, з розвитку лідерських якостей.
До того ж протягом практичної частини “Літнього Інституту” майбутні вчителі спробують себе в якості викладачів у літній школі для дітей.
Разом з цим, як пояснила Рімма Ель Джувейді, учасники програми, які не мають педагогічної освіти, навчатимуться заочно, щоб за півтора роки отримати диплом про педагогічну освіту державного зразка, який дозволить їм при бажанні залишитися працювати в школі й після завершення програми.
З 1 вересня учасники почнуть викладати у школах, офіційно оформлені як вчителі.
У кожного з них буде ментор, який надаватиме педагогічну підтримку стосовно предметної частини, а також професійного та лідерського розвитку.
“Також щомісяця проходитимуть очні зустрічі – тренінги та семінари – для всіх учасників. Ми будемо відповідати на ті питання, які в них з’явилися, і надавати їм додаткові інструменти, постійно забезпечуючи розвиток учасників як ефективних педагогів та активних лідерів”, – пояснює Рімма.
ЯКУ СТИПЕНДІЮ ОТРИМУВАТИМУТЬ УЧАСНИКИ?
Учасники програми працюватимуть вчителями та отримуватимуть офіційну зарплату в залежності від кількості годин викладання.
Оскільки участь у проекті передбачає переїзд до місця розташування школи, програма пропонує місячну стипендію на покриття витрат, пов’язаних з переїздом та витрат на проживання.
Загалом же, за словами Рімми, вчителі не проти, щоб поряд з ними викладали люди, які отримуватимуть більше.
“Ми питали вчителів, як би вони до цього поставилися. Багато з них каже: “Звичайно, ми самі хочемо залучати молодих вчителів, до нас в село ніхто не приїжджає, бо мала зарплатня. Якщо хтось їм заплатить і вони приїдуть, будемо тільки за”, – каже вона.
ХТО ФІНАНСУЄ ПРОЕКТ?
Програма “Навчай для України” не передбачає видатків з бюджету, окрім стандартної зарплати для вчителів.
Громадська організація, яка є ініціатором проекту, залучає для його втілення спонсорські кошти.
“Програма співпрацює з міжнародними організаціями, бізнесом та приватними особами – всіма, кому не байдужа якість освіти та майбутнє країни”, – говорить Ель Джувейді.
ЯК ВИМІРЮВАТИМЕТЬСЯ УСПІХ ПРОГРАМИ ЧЕРЕЗ 2 РОКИ?
Директор ГО “Навчай для України” пояснює, що одного лише порівняння результатів ЗНО недостатньо, щоб оцінити успішність програми.
“У нашій системі освіти багато фундаментальних знань, але немає навичок. Одна з цілей, яку ми ставимо перед учасниками програми – розвиток в дітях саме практичних навичок”, – каже вона.
Саме для цього, за словами Рімми, організатори програми розробляють інструменти аналізу прогресу дітей та учасників в опануванні навичок поряд з теоретичним матеріалом.
“Є інструмент, який оцінює ставлення учнів до вчителя, батьків до вчителя в шкільному середовищі. Є інструменти, які будуть робити зріз знань. Навички – це прикладне застосування знань, але й саме фундаментальне знання ніхто не відміняв”, – наголошує організатор.
Також, за її словами, багато сумнівів викликає те, що програма передбачає поки що участь лише 40 учасників.
“А я думаю, що достатньо й одного вчителя, тому що навіть один вчитель може змінити життя дитини.
Якщо один вчитель одній дитині покаже: “У тебе все вийде, вір в себе, в тебе просто неймовірний потенціал”, і ця дитина почне думати: “Виявляється, я не безнадійна в математиці, в мене щось виходить”, а її досягнення починають покращуватись, то наша програма вже зробить багато”, – вважає вона.
ЩО РОБИТИМУТЬ ВИПУСКНИКИ ПРОГРАМИ ПО ЇЇ ЗАКІНЧЕННІ?
Згідно зі світовою статистикою, в середньому по 60-70% випускників таких програм залишаються в системі освіти.
“Вони відкривають власні школи, йдуть працювати в міністерства, започатковують свої соціальні підприємства”, – розповідає Рімма.
Вона уточнює, що на другому році організатори будуть точково дивитися, в кого які інтереси, для того, щоб допомогти їм після програми, якщо вони не хочуть залишитися працювати в школі, знайти себе.
“Це можуть бути якісь стажування в компаніях-партнерах, це може бути допомога в створенні своїх соціальних підприємств або громадських організацій. Ми з представниками Міністерства говорили про те, що на якомусь етапі той досвід, який буде в нас і наших учасників, може бути використаний в реформі освіти і побудові нової школи”, – додає Ель Джувейді.
За словами директора ГО, зараз зарано говорити про якісь конкретні подальші плани, оскільки це не має бути основною мотивацією для участі в програмі.
“Але ми даємо учасникам зрозуміти, що ми їм допоможемо і ми зацікавлені в їхньому успіху як впродовж цих двох років, так і після закінчення програми”, – підкреслює організатор.
Шукайте деталі в групі Facebook
