Збирають руки, ноги і навіть голови: медики Дніпра рятують українських захисників від ампутацій (відео)

Українські медики творять справжні дива для порятунку захисників.

Медики Дніпра роблять можливе і неможливе аби врятувати життя українських захисників і врятувати їх від ампутацій. Після 10-годинних ювелірних операцій у хлопців з’являється шанс на повноцінне життя. Вони дякують медикам, поспішають одужати і рвуться назад до побратимів – наближати перемогу.

Про неймовірну історію порятунку йдеться в сюжеті ТСН.

Український захисник Юрій постійно лежить на боці – розвернутися по-іншому заважають поранення. Зізнається: усе страшенно болить, вночі навіть знеболювальні не рятують. Однак чоловік радіє, що попри все лікарі змогли зберегти йому руку.

Поранення він отримав під Бахмутом, наші саме відбивали атаку ворожої піхоти, коли до них прилетів російських снаряд.

“Відсікали піхоту і за допомогою квадрокоптера враг вирахував наші позиції. На жаль, з нашого загону були двохсоті і трьохсоті, я серед трьохсотих”, – розповідає Юрій.

Травматологи зібрали до купи кістки його плеча. Але для порятунку руки цього було замало.

Юрію медики зробили пересадку комплексу тканин, це м’яз широкий зі спини і це пересадка з гомілки ще і розщепленого трансплантата – тобто це комбіноване відновлення повністю заголеної плечової кістки зараз я вже можу видихнути, вона приживає

Ще один боєць Сергій переглядає світлини у телефоні. Там він у перші дні після поранення. Травма на голові була вкрай складною.

“В ось це місце на голові давали спеціальну рідину, і вона розтягувала там шкіру, і потім два тижні так я ходив, воно розтягувало”, – розповідає Сергій.

Як його поранило – Сергій не пам”ятає. Усе через отриману травму. Побратими розповіли: під час виконання бойового завдання на нього впала металева конструкція.

“Висота більше як два метри. Так ударило мене, що я впав, одразу до мене підбігли хлопці”, – розповідає Сергій.

Кілька місяців лікування позаду, невдовзі Сергія обіцяють відпустити з лікарні. Як і сотні інших бійців, яких з початку повномасштабного вторгнення рятують у цьому опіковому центрі. Часто- від уражень забороненими боєприпасами.

Зараз найбільше бійців надходять до шпиталю з військовими травмами – це кульові, мінно-шрапнельні, або навіть і ураження білим фосфором (рідка травма)

Зціпивши зуби, але з посмішкою- болючу перев’язку переносить Владислав. Він на війні з 28-го лютого. Одразу після строкової служби вирушив на передову. Під Вугледаром потрапив під мінометний обстріл.

“Мінометний обстріл, зліва від мене впала міна і пошкодила мені руку та ногу”, – розповідає Владислав.

Хлопці кажуть, підлікуються і повернуться на фронт. Додому тут мало хто збираєтсья. Підрозділи та бойові задачі у всіх різні, а от мета одна – перемога України. Вже після цього, кажуть захисники, поїдуть до батьків, дружин та дітей.