Чи можна хоча б уявити біль матері, яка втратила свою дитину? Дитину, яку вона ростила у любові та ласці, дитину, яка виросла і стала Героєм…
Весь день небо над Бучаччиною разом з усіма її жителями плакало за полеглим воїном 23-річним Андрієм Кобяковим.
У селі Заривинці молодого чоловіка провели в останню дорогу його рідні, близькі і земляки.
Андрій, попри те, що не проходив строкову службу, не вагаючись добровільно став на захист України після проходження спеціального навчання у Німеччині.
Як повідомляє Бучацька міська рада, на початку листопада під час виконання бойового завдання поблизу Макіївки Луганської області хлопець пропав безвісти. Рідні до останнього сподівалися знайти Андрія живого, однак дива не сталося.
У скорботі плаче згорьована мати, не можуть змиритися з важкою втратою рідний брат, бабуся з дідусем, численні родичі та друзі.
Важко нині знайти слова розради для них.
Редакція сайту Тернополя 0352.ua висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого воїна.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…