Звідки беруться діти? Інтимні бесіди з дитиною від 7 до 15 років

— Мамо, я буду сексом займатися!

— Що-що? А ти хоча б знаєш, що це таке?

— Мамо, ти що? Та про це всі давно знають!

У мами округляються очі, вона починає добирати слова, як та що розповідати своєму, вже, напевно, готовому для інтимних розмов семирічному синочку.

— …???

— Мамочко, мамочко, давай більше не будемо розмовляти про це, я тебе дуже прошу. Я обіцяю, я ніколи у житті не буду займатися сексом!

Це звісно трохи кумедна, до речі, невигадана історія. Але якщо в подібній ситуації неправильно сформувати подальший діалог із дитиною про інтимне життя чоловіка та жінки та про те, звідки беруться діти, можна на все подальше життя нашкодити їй. Вона навіть може мати різноманітні проблеми з протилежною статтю.

Коли варто починати говорити з дитиною «про це»? Як правильно побудувати розмову про інтимне життя з дітьми? Навіть у ХХI столітті ці питання залишаються актуальними та проблематичними. Нічого не вдієш, у нас є технікуми, університети, академії, тільки ось бути справжніми батьками в них нікого не навчають, а предмет із сексуального виховання тим паче ніде не викладають. Тож, батьківства та усіх нюансів необхідно вчитися самостійно!

«А що у мене між ніг? А у Марійки таке саме?»

Психологи радять починати говорити на інтимні теми потрібно з найпершого питання вашої дитини з цього приводу. Головне — правильно та дозовано подавати інформацію. Зрозуміло, що 3-річній дитині не варто розповідати про нюанси статевого акту. На питання, звідки візьметься його майбутня сестричка, досить сказати, що вона з’явиться на світ з маминого животика.

А ось про те, як називається орган, що в штанцях можна вже і сказати, якщо малюк цікавиться. «А що у мене між ніг? А у Марійки таке саме?» Але не потрібно жодних «чарівних мішечків з паличкою», «огірків», «краників», «норок з мишкою», «корабликів з парусами» та подібних казкових назв! Як батьки тільки не називають статеві органи маленької дитини! Що тільки не вигадують! Але фахівці вважають, що так робити не можна, адже це впливає негативно на статевий розвиток дитини. Скажіть прямо, не потрібно нічого вигадувати: «Це статеві органи! У хлопця — половий член, пеніс, мошонка з яєчками. У дівчинки — піхва, полові губи». Не варто вдаватися в глибоку анатомію. Необхідно називати органи своїми іменами. Статеві органи — це, така сама частина тіла, як лікоть чи коліно. І це повинна знати навіть маленька дитина.

А семирічній дитині доведеться розповісти про сперматозоїди та яйцеклітини, тільки в ігровій формі, і краще, в руках мати гарне видання на цю тему.

Основні моменти, які слід урахувати, розповідаючи дитині про інтимні подробиці.

1. Потрібно розповідати про «це» тоді, коли дитина цікавиться, а не призначати окремий повчальний час на тему «секс у нашій квартирі» та примусово навчати дитину теорії сексу, з домашнім завданнями.

2. Необхідно завжди мати підготовлені відповіді на каверзні питання: «Чому у мами Тані великий живіт? А що таке роблять кіт із кішкою? По телевізору показують, як тигр на тигрицю стрибає! А люди теж цим займаються?» Відповідати стисло та без емоцій. «Кішки спарюються, після цього в них з’являються маленькі дітки-кошенята. Це природне явище. У людей подібне явище називається «сексом, статевим актом чи статевими стосунками», якщо під час нього з’єдналися яйцеклітина зі сперматозоїдом, в животику може почати зростати дитинка. Ти також був у маминому животику!»

3. Слід сприймати питання дитини серйозно, у жодному разі не сміятися чи іронічно жартувати: «О, так ти вже дітей зібрався робити? Та ти ще ж під стіл пішки ходиш, а все туди ж! І хто тебе навчив цих слів?» — такі жорстокі фрази негативно впливають на подальше інтимне життя вже дорослої дитини.

4. Потрібно сприймати тему про секс, як і решту, створюючи у дитини позитивний образ інтимного життя. Не можна залякувати її та викликати в неї сором, лише почувши запитання про секс чи технічні моменти статевого акту.

5. Необхідно щиро розмовляти з дитиною на цю тему, не приховуючи нічого, подавати інформацію в зрозумілому вигляді відповідно до віку малюка та не відговорюватися: «Це для тебе ще рано! Пізніше поговоримо. Та незабаром сам все дізнаєшся!» Краще буде, якщо дитина дізнається від вас теоретичні моменти в подробицях, аніж спробує в ранньому віці самостійно все на практиці!

Так, поступово, ви навчите свою дитину розуміти, що з вами про «це» говорити можна абсолютно вільно. І тоді не доведеться хапатися за серце, коли ваша 15-річна дочка оголосить: «Я вагітна!» Адже до цього часу ви вже не раз порушуватимете з нею тему про контрацептиви та небезпечні хвороби.

Якщо ж сталося так, що момент ви проґавили і «сексуальною освітою» дитини вирішили зайнятися за принципом — пропускаємо теорію, переходимо відразу до практики, вам стане в пригоді спеціальна література, або друг сім’ї, в окремому випадку фахівець. Тільки робити все потрібно ненав’язливо, щоб не нашкодити підліткові. Тримайтеся, батьки, тема сексу досить серйозна, аніж здається!