У кожному з українських міст на кладовищах розростаються сектори, де ховають загиблих військових.
Своїми емоціями від побаченого у Фесбуці поділився знаний журналіст Дмитро Ліховий.
“Це виглядає як якесь містичне кіно, але це життя. Тобто смерть. Ні, все-таки життя. Життя вічне, здобуте в бою.
Львів. Личаків. Вечір. 245 могил за огорожею великого кладовища. На могилах і над ними, наче витають душі, – вогники, ліхтарі, гірлянди, гори квітів. І хрести, прапори, прапори, знову прапори, усміхнені хлопці й дівчата на портретах.
245 – стільки було станом на середину січня. Зараз вочевидь більше. І це не рахуючи тих, хто на самому цвинтарі.
Ми вперше з початку великої війни виїхали кудись західніше Києва – у сумній справі у Львів. І саме нові поховання на Марсовому полі, що по лівий бік від Личаківського цвинтаря, вразили нас найсильніше.
Довгий стрій по вісім могил у “шерензі”. Він уже вперся в кінець поля, тому почали поховання в другій “коробці”, поруч із першою.
Майже щодня по кілька нових насипів – це видно з дат на таблицях. Ховають львів’ян. І тих, хто служив у львівських частинах. І тих, чиї рідні зараз тут живуть.
На фото – солдати й офіцери, чоловіки й дівчата, добровольці й кадрові, старші й зовсім молоді.
Герої України. Медійні, відомі багатьом зі ЗМІ воїни (ось Димид, ось син колишнього командувача НГУ Аллеров, Моісеєнко, ось ще багато знайомих облич, чоловіки подруг із ФБ). І просто солдати, не менш шановані своїми родинами й друзями.
Ультрасів “Карпат”, “Дніпра”, “Металіста” позначають шарфи-“рози”.На всіх могилах – святкові новорічні ялинки.
“Зайчику…” – на одному з вінків зворушлива остання посвята від коханої.
Біля Марсового поля людно аж до сутінків – сюди приходять рідні, близькі, друзі загиблих. Але вже й поночі на одній із могил сидить молода вдова.
Один із сотень нових цвинтарів цієї довгої, старої, кривавої війни. В якій ми помстимося і переможемо. Запам’ятаємо її ціну і вшануємо кожного героя.
Тільки хай все це буде не дарма”, – написв під розміщеними фото Дмитро Ліховий.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…