УКРАЇНА LIVE

UBR.ua з допомогою експертів спробував дізнатися яким буде урожай зерна в новому сезоні і за скільки його вдасться продати

Хліба в Україні в цьому році буде менше, хоча зернових аграрії посіють більше. Причина банальна — далеко не всі озимі благополучно пережили холоди.

«Стан посівів краще, ніж в середньому за п’ятирічку, але дещо гірше, ніж в останні два роки», — повідомила UBR.ua аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко.

Експерт зазначає, що нестійкий температурний режим другої декади лютого привів до утворення крижаної кірки на полях. Тим не менш, побоювання викликають лише посіви озимого ячменю: на деяких ділянках загинуло від 15 до 30% рослин.

Вже зараз зрозуміло — багато площі під зерновими доведеться пересівати, а це додаткові витрати.

Бюджет весняної посівної збільшать та інші проблеми аграріїв — заминка з сертифікацією насіння, подорожчання пально-мастильних матеріалів і добрив та ін. У результаті селяни ризикують виручити від продажу врожаю менше очікуваних $6 млрд.

Ворожіння на зерні
Експерти відзначають, що поки на полях лежить сніг, робити остаточні прогнози рано. Але, станом на кінець лютого можна стверджувати, що більшість сходів озимої пшениці, жита та ріпак перезимували непогано і суттєвих втрат очікувати не варто.

«Льодова кірка тримається на деяких полях довше 40 днів, тому можлива часткова загибель посівів. Поки лежить сніг, важко сказати, який саме відсоток сходів загинув. Попередні дані говорять про те, що поки втрати невеликі», — розповіла Єлизавета Малишко.

Наприклад, по озимому ячменю посіви будуть втрачені на 30 тис. га. Це небагато, враховуючи, що загальна посівна площа під зерновими цього року становить приблизно 14,6 млн га. З них на частку ячменю припадає близько 3 млн га, пшениці — 6,3 млн га і кукурудзи — 4,3 млн га. Решта розподілено між іншими зерновими культурами.

Озимої пшениці в цьому році посіяли більше (приблизно 95% всіх посівів пшениці). Але восени була посуха, потім утворилася крижана кірка. Тому для майбутнього врожаю стануть вкрай важливими весняні дощі.

«Поки ми тримаємо збиральні площі під пшеницею нижче торішніх», — відзначають в УкрАгроКонсалт.

Виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Жемойда передбачає, що як мінімум у чотирьох областях від 30% до 70% площ під озимими, ймовірно, будуть пересівати, в тому числі і з-за крижаної кірки.

«Якщо справдяться песимістичні прогнози по озимому ячменю, то посіви ярого можуть бути збільшені до 2 млн га. Якщо втрати не перевищать 15%, то посіви ярого ячменю, за нашими попередніми прогнозами, складуть 1,9 млн га», — зазначила UBR.ua керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марія Колесник.

За її словами, посіви ярої пшениці залишаться, як і в попередні роки, невеликі — на рівні 150-200 тис. га.

Як відомо, ярова пшениця дає урожай менше, ніж озима, тому її традиційно сіють менше. Зате це завжди продовольче зерно, а якість озимих сортів сильно залежить від погоди.

Тому багато буде залежати від того, чи зможуть дати хороший урожай слабкі посіви, відсоток яких вище, ніж рік тому.

«Ми вважаємо, що врожайність може бути нижче приблизно на 7%. Те ж саме по ячменю. Кукурудза — культура з більш високою рентабельністю, тому прогнози залишаються на рівні минулого року з можливим зниженням, так як вона більш витратна у вирощуванні та її можуть посіяти менше», — кажуть у УкрАгроКонсалт.

Поки в слабкому і розрідженому стані перебуває 18% посівів. Вони потребують особливої уваги і аграріям доведеться витратити більше коштів для обробітку і підживлення рослин.

«Слід відзначити, що різке зростання експорту українського цукру і досить стабільна ціна на нього всередині країни протягом року (без провалів, характерних для профіцитних років) може стимулювати аграріїв розширити посіви цукрових буряків», — зауважила Марія Колесник.

Наприклад, голова Вінницької ОДА Валерій Коровій заявив про плани щодо збільшення посівів, так як цукровий буряк стає експортно-орієнтованою культурою, що збільшує інтерес інвесторів до цієї галузі.

У той же час, остаточне рішення які сіяти пізні культури, аграрії будуть приймати після того, як стане зрозуміло, що буде з зерновими і як змінилася ринкова кон’юнктура.

Руйнівні насіння
Крім традиційних проблем із закупівлею палива, добрив і засобів захисту рослин, вартість яких сильно залежить від коливань валютного курсу, в цьому році з’явилися нові труднощі. Зокрема, тільки 21 лютого Кабмін затвердив порядок проведення сертифікації насіння для посівної.

За словами міністра аграрної політики і продовольства Тараса Кутового, це дозволить видавати сертифікати якості на насіння. Справа в тому, що без державної сертифікації посівного матеріалу аграрії не змогли б через два тижні вийти в поле. Згідно українському законодавству, все насіння, які отримує господарство, повинні супроводжуватись відповідним сертифікатом, що засвідчує їх сортові та посівні якості.

Нагадаємо, аграрії стверджували, що вперше за 70 років посівна опинилася під загрозою зриву, так як процес сертифікації насіння з грудня 2016-го зупинився.

Пізніше початок сертифікації, на думку аграріїв, призведе до підвищеного попиту на автотранспорт, так як після сертифікації дистриб’юторам доведеться ще розвозити насіння по кільком тисячам господарств. Тому ймовірно зросте вартість перевезень, що позначиться і на собівартості насіння.

Зупинка поставок вугілля з ОРДЛО також може привести до зриву посівної. Таку заяву зробив директор профільного департаменту Полтавської ОДА Сергій Фролов. За його словами, насіння для посівної ще треба готувати на елеваторах, які споживають багато електроенергії.

Тому зберегти маржу на торішньому рівні аграрії зможуть лише за умови, що світові ціни на їхній товар до моменту збирання врожаю зростуть.

В цьому зацікавлені не тільки селяни, а й всі українці, адже аграрна галузь є одним з найбільших постачальників валюти в країну.

Скільки коштує врожай
Але гарантувати нашим фермерам хороші грошові перспективи сьогодні не може жоден експерт. Зараз, на перший погляд, все добре — на світовому ринку відзначається тенденція до підвищення цін.

«Попит на українське зерно, як продовольче так і фуражне, а також на олійні високий», — говорить Марія Колесник.

За попередніми оцінками аналітиків консалтингового агентства ААА, експорт зерна в поточному маркетинговому році може досягти рекордного показника в 39,5 млн тонн.

Якщо урожай, як і очікується, складе 60 млн т, експорт буде на рівні 33-35 млн т.

«Зараз ціна на українське зерно на умовах FOB в портах Чорного моря коливається в діапазоні $170-180/т в залежності від якісних показників. Тобто, експортна виручка від зернових повинна скласти до $6 млрд», — повідомила UBR.ua Марія Колесник.

Однак, як зазначає Єлизавета Малишко, конкуренція на світовому ринку зерна дуже жорстка, а тому значного збільшення цін очікувати не варто. А при збільшенні витрат аграріїв можна говорити, що прибуток від майбутнього врожаю виявиться нижче, ніж у минулому році.