Вона розповідає бабусі, що їй зрадили, ось що каже бабуся

Бабусі, такі бабусі! Вони все знають…
Цій жінці протягом 5 років зраджував чоловік. Для неї зараз дуже складний період. Особливо те, що це відбувалося вже протягом стількох років, зламало її, вона просто хотіла здатися. Їй набридло боротися, у неї навіть не було мотивації, щоб прокидатися вранці. Її життя йшло під укіс, пише джерело…

Одного разу вона пішла в гості до бабусі, єдине місце, де вона відчувала себе невимушено. Її бабуся була мудрою і люблячою жінкою. Вона взяла три каструлі і поставила на плиту, через якийсь час, вода в усіх каструлях почала кипіти. В першу вона поклала моркву, в другу – яйця, а в третю – кавові зерна.

Не кажучи ні слова, вона просто дивилася на каструлі.

Так вона варила продукти протягом 20 хвилин. Потім вона витягла моркву і яйця, після чого поклала їх поруч з чашкою кави.

«Скажи мені, що ти бачиш?»

«Моркву, яйця і каву» – відповіла онучка.

Бабуся попросила взяти в руки моркву. Вона взяла її в руки і сказала, що та стала м’якше. Бабуся попросила розбити яйце. Після того, як вона зчистила шкаралупу, то побачила, що всередині яйце, зварене круто. Нарешті, бабуся сказала їй пригубити кави.

Онучка любила каву, її аромат і тому, як тільки пригубила, на її обличчі з’явилася тінь посмішки.

Вона зупинилася на мить і потім запитала; «Бабуся, а що це все означає?»

Урок, який ми всі повинні винести!
Доросла жінка почала пояснювати, порівнюючи все з негараздами, в даному випадку з окропом. Бабуся почала розповідати, як одне і те саме може по-різному впливати на різні об’єкти. До «проблем» морква була твердою, сильною, але тепер вона стала м’якою і піддатливою. До «зустрічі з окропом» яйце було крихким, все, що стояло на захисті його внутрішнього вмісту від зовнішнього світу – це тонка оболонка. Але негаразди загартували його характер.

І, нарешті, останнє, але не менш важливе – вона сказала, що кавові зерна зробили практично неможливе. Після того, як їх додали в киплячу воду, вони не тільки самі змінилися, але також змінили навколишній простір.

Тоді бабуся запитала: «А ким ти вважаєш себе?»

«Коли біда стукає в двері, як ти реагуєш? Ти відчуваєш себе морквою, яйцем або кавою? Невже ти морква, яка сильна лише в звичайних ситуаціях і яка розм’якає у важкий період? А може бути ти яйце, яке в природних умовах м’яке, але якщо є труднощі, ставає твердим як камінь? Або ти кавове зерно? Яке змінюється не тільки саме, але й змінює навколишній світ, який був причиною негараздів? Складнощі роблять тебе краще, розкривають всю твою сутність, дають розкритися твоєму аромату».

Коли все не так добре, як хотілося б, з ким Ви асоціюйте себе?

Як Ви справляєтеся з труднощами? Як морква, яйце або кавові зерна?

Мораль цієї історії така – щасливі люди, не ті, які живуть невимушено, а ті, які вміють з будь-якії ситуації створити кращі умови для життя.