УКРАЇНА LIVE

Вартість року навчання студента-медика в Україні коливається від 13 до 27 тисяч гривень, залежно від спеціальності та вишу.

Такі дані наводить Міністерство охорони здоров’я.

“Фактично це становить максимум 1000 доларів на рік”, – підрахували у відомстві.

При цьому в МОЗі зазначають, що міжнародні розрахунки є кардинально іншими: у Великій Британії таке навчання коштує 50 тисяч фунтів стерлінгів (62 тисячі доларів), а в США – до 90 тисячі доларів на рік.

“На фоні цього, наші видатки на одного студента виглядають заниженими та апріорі означають неможливість якісно готувати майбутніх лікарів”, – кажуть у відомстві.

Загалом на підготовку медичних фахівців у 2015 році витратили 556,8 мільйонів гривень, а 2016-му – 649,8 мільйонів гривень.

МОЗ зазначає, що у 2015 році за ці кошти випустили 10,2 тисяч інтернів.

Попри великий конкурс при вступі у медичні виші (10–30 осіб на місце залежно від спеціальності та закладу), рівень абітурієнтів медичних вузів часто поступається іншим спеціальностям.

Протягом 2015 – І півріччя 2016 років із різних причин (академічна неуспішність, невиконання навчального плану, власне бажання студентів тощо) з вишів МОЗу відрахували 450 осіб, які навчалися за державним замовленням. Як наслідок, на їхнє навчання держава неекономно використала 18,9 тисяч гривень. Також щорічно 3–5% студентів-медиків не йдуть працювати за фахом.

Відомство зазначає, що сучасна українська система медичної освіти потребує змін і визначило такі їх напрямки:

На вступному етапі:

– встановлення жорстких критеріїв вступу абітурієнтів до медичних вишів (підвищення прохідного балу ЗНО з профільних предметів);

– визначення фіксованої квоти на набір студентів-контрактників, яка не повинна бути більшою за обсяг держзамовлення;

– необхідність контролю за зарахуванням студентів-іноземців (наразі серед осіб, які навчаються на умовах контракту – 21 206 іноземних громадян);

– обґрунтована кількість держзамовлення.

На етапі навчання – наука та навчальний процес мають бути нерозривно пов’язані:

– створення мережі університетських клінік, які забезпечуватимуть якісну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації медпрацівників;

– відмова від визнання публікацій, виданих у наукових фахових виданнях, затверджених Міністерством освіти та науки;

– визнання публікацій в англомовних peer-review виданнях;

– перевірка на академічну доброчесність викладачів при прийомі на роботу у виші;

– зміни у викладанні загальноакадемічних предметів студентам-медикам. Відмова від загальноакадемічних кафедр у медичних університетах, і передання цих повноважень викладачам відповідних вишів.

На етапі випуску інтернів:

– проведення ліцензійних інтегрованих іспитів “Крок”;

– підвищення якості екзаменаційних завдань (використання екзаменаційного тесту з клінічних дисциплін IFOM (International Foundations of Medicine – “Міжнародні основи медицини”) та запитань іспиту USMLE – United States Medical Licensing Examination – “Екзамен з Отримання Медичної Ліцензії Сполучених Штатів Америки”).

– впровадження практичного оцінювання студентів-медиків – OSCE (Objective Structured Clinical Examination).

Післядипломна медична освіта:

– запровадження механізму визнання післядипломної освіти, здобутої медиками за кордоном;

– перегляд системи нарахування балів;

– створення конкурентного середовища серед провайдерів медичної освіти;

– зміна системи фінансування закладів післядипломної освіти.