УКРАЇНА LIVE

На Київщині досі знаходять загиблих, які були закатовані росіянами під час окупації.

Інтерв’ю з очільником поліції Київщини Андрієм Нєбитовим

Зовсім скоро виповниться рік, як була деокупована Київщина, але масштаби злочинів росіян під час війни у столичному регіоні підраховують і досі – в Київській області дотепер знаходять тіла закатованих мирних мешканців.

Про це, а також про те, чи можливий новий прорив окупантів через Чорнобильську зону відчудження, як мешканці Київської області намагались приховати трофейні БТР та навіть гармату – про все це в інтерв’ю для ТСН.ua розповів начальник поліції Київської області генерал Андрій Нєбитов.

Минув рік від дати повномасштабного вторгнення окупантів в Україну та майже рік, як була деокупована Київщина. Про яку кількість загиблих мирних мешканців йдеться станом на сьогодні?

Загалом на Київщині вже виявили 1373 тіла мирних жителів, які загинули під час вторгнення рф та окупації області. 197 загиблих ще неідентифіковані.

Підкреслюю, що загиблі – цивільні мешканці, більшість із них, понад 700, були вбиті зі стрілецької зброї. Розстріляні. Більше 340 людей загинули від мінно-вибухових травм. Мабуть, це неостаточні цифри, тому що до теперішнього часу 278 людей вважаються зниклими безвісти під час активних бойових дій.

Чи знаходять зараз загиблих?

Тіла трьох вбитих окупантами мирних жителів поліція Київщини виявила вчора, 2 березня. Ексгумацію провели в Бородянці. У березні 2022 року, під час ворожої окупації, місцевий житель натрапив на тіла двох застрелених російськими солдатами людей та обгорілі рештки третього. Чоловік поховав загиблих на місцевому цвинтарі. Нині, повернувся з-за кордону і повідомив до поліції про масове захоронення.

Крім того, в цьому році, два тижні тому, було знайдене тіло в селі Мощун. Характер вбивств каже про масову жорстокість, яка викликана перш за все тією пропагандою та ненавистю до українців, яка багато років проводиться в Росії. Комплекс “старшого брата” став наслідком того, що вони поводяться, як звірі. На Росії, як і в Третьому Рейху, відбулася спеціальна психологічна операція, направлена на ненависть не тільки до українців, а й до всього цивілізованого світу. На Київщині було знайдено 14 масових поховань мирних мешканців. Одне з них – братська могила в Бучі, де було знайдено 116 тіл.

Людей тимчасово ховав місцевий мешканець, комунальник. Другий випадок страти наших громадян – теж в Бучі. П’ятьох чоловіків було розстріляно в підвалі в потилицю. На тілах знайдені сліди катувань. Ми розуміємо, що після катування їх просто застрелили. Також були знайдені тіла сімох людей. Один з них – співробітник академії СБУ. Очевидець цих подій розповів, що людей привозили і катували. Знущались і з цього співробітника, у якого була тріщина в черепі. В цю тріщину вставляли дерев’яний кіл та розхитували, щоб завдати ще більшого болю. У іншої людини був автомобільний трос на шиї – її душили. Також відомо про факт розстрілу автівки, в якій була півторарічна дитина. Під час активних бойових дій на Київщині загинули 38 дітей.

Відомо про безліч фактів мародерства, яке вчиняли росіяни під час окупації. Які з них найяскравіше характеризують росіян?

Коли ми дізнавались про вкрадені телефони, то ставили їх на контроль. Була перехоплена і така розмова окупанта з дружиною, коли росіянин зателефонував та спитав у неї про вартість одного граму золота. Він їй відповів, що знайшов настільки багато золота, що вистачить до кінця життя. Забирали все – побутову техніку, вживані чоловічі та жіночі речі. Крали і унітази. Неподалік Іванкова на дорозі стояли три вживані унітази. За даними поліції, ці три унітази були скинуті з автівки мародерів, тобто вони взяли замість них щось більш цінне. Мікрохвильову піч або пральну машинку.

В лютому минулого року росіянам вдалось зайти до Чорнобильської зони відчуження. Є думка, що, начебто, мало хто очікував вторгнення через забруднену радіацією територію. Це так чи ні?

Найбільшим об’ємом інформації на той час володіли президент, його оточення та військово-політичне керівництво держави. Було розуміння того, яка кількість сил та засобів у нас. Можу сказати, що оборона станції була організована. Нацгвардійці здались тоді через ядерний шантаж. Можливо, розрахунок був таким: якщо перший бій стався би безпосередньо в Чорнобилі чи в Прип’яті, де знаходиться АЕС, то не виключено, що росіяни пошкодили б реактори та сховище ядерних відходів.

В такому разі катастрофа сталася б не тільки для України. Наші наряди були посилені, перша інформація тоді були отримана саме від них.

Станом на зараз можливий новий прорив росіян через зону відчуження?

Від першого дня деокупації там проводяться відповідні фортифікаційні дії. Військові не перестають працювати. Певні завдання є і у нас. Посилені спецпідрозділи, зараз вони мають відповідну броньовану техніку, тяжке озброєння, за допомогою якого можно збити навіть гвинтокрили. Мілітарна складова посилюється.

Там багато загрозливих ділянок?

80% території – це болота. З приходом весни нею фактично неможливо проходити. Проведені мінування території, інші серйозні заходи. Я вважаю, що другий похід на Київ неможливий. Хоча вони можуть спробувати, в такому разі отримають гідну відсіч.

В Чорнобильській зоні було багато фактів мародерства. Що там викрала “друга армія світу”?

Там були пограбовані фактично всі державні інституції та підприємства, ДСНС. У рятувальників росіяни вкрали автомобілі, але не вивезли – зняли колеса, сидіння. Вкрали старий БТР, який не працював від 1970-х років, був не на ходу. Окремо пограбували кімнату речових доказів, де були докази від 1980-х років. Тобто це були речі, які були свого часу вкрадені такими ж мародерами з домівок тих людей, які були вимушені виїхати на інші території. Всі ці речі фонять, є забруднені радіацією. Як кажуть – на здоров’я. Можу сказати, що були викрадені навіть роги оленя, ікони, мотоцикл. Також розібрали постамент – з моделі автівки ВАЗ-2101 зняли фари.

Наслідок будь-якої війни – це залишки зброї, які опинились на руках у населення. Чи багато зараз вилучається зброї у населення деокупованих територій?

Це серйозна проблема в світовій практиці. Після збройних конфліктів залишається дуже багато зброї. Роботу з виявлення та вилучення ми почали проводити від моменту деокупації. З генералом Павлюком нам вдалося переконати людей здавати зброю. В результаті було здано більше 3 тисяч одиниць трофейної зброї. Тобто це зброя, якої у нас не було на обліку. Це була не тільки стрілецька зброя. Пишаюся людьми, які здали. В той же час залишаються ті, хто мають надію користуватись такою необлікованою зброєю або продавати її. За останні два місяці у нас є п’ять оперативних закупівель, коли люди намагались реалізувати зброю. Щоб була зрозуміла різниця, наведу приклади: за аналогічний період минулого року було зареєстровано 8 таких кримінальних проваджень. Зараз їх 65 (фігурантам загрожує до 7 років тюрми – Ред.). З незаконного обігу нашими зусиллями вилучені 34 автомати, є гранатомети, кулемети, гранати. Був випадок, коли в Іванківському районі місцевий п’яний мешканець відкрив вогонь у повітря з автомату, який є на озброєнні у армії Росії.

Чи намагався хтось на Київщині забрати собі важку броньовану трофейну техніку?

Були такі випадки. На одній з автостоянок стояв замаскований російський БТР-80. Фактично новий. Ми виявили та передали українським військовим. Час від часу до нас надходить такого плану інформація, ми її перевіряємо. Нещодавно перевіряли інформацію по гарматі. Не підтвердилось. Але був випадок в Броварському районі, коли ділки намагались продати трофейну ракетну установку на гусеничному ходу. Вилучили, віддали військовим. Зараз ця установка задіяна в обороні Київщини.

Чи можете навести приклади, коли місцеві мешканці допомагали силам оборони, повідомляючи про розташування окупантів?

Люди чинили опір, як могли. Наші поліцейські крали у окупантів міномети, вантажівку з боєкомплектом. Інші люди повідомляли про розташування росіян. Останні навіть не розуміли, чому наша артилерія дуже чітко влучала по них. Було дуже зручно працювати. Наприклад, у Броварському районі одна з бабусь повідомила, що в будинках оселилися окупанти. Так і сказала: “Давайте, стріляйте”.

Чи відома подальша доля росіян, які втекли з Київської області?

Телефони, які були викрадені у мешканців Київщини, працювали на Харківському напрямку. Тобто ті, хто втік з Київської області, перебував на Харківському напрямку.

Відповідає дійсності, що росіяни везли з собою парадну форму, в якій мріяли пройти нашими вулицями?

Казали про це. Плани були за три дні окупувати. Головне завдання було висадити десант в аеропорту Гостомель. Його захищали нацгвардійці, далі окупантам дала “прикурити” артилерія. Можливості приземлитись окупантам не дали. По знайдених картах ми бачили, що далі в планах у росіян було приземлення десанту в Києві, захоплення центральної частини, встановлення блокпостів. До суботи (26 лютого 2022 року – Ред.) вони планували здійснити все це.

Війна йде вже другий рік. Як це вплинуло на стан злочинності в Київській області?

В рази менше стало автовикрадень, кваліфікованих крадіжок за участю банд, розбоїв. Все це за рахунок комендантської години, присутності більшої кількості сил безпеки та комендантської години. Професійні злочинці не будуть працювати там, де є ризик затримання.