УКРАЇНА LIVE

67-річна жителька села Миньківці на Хмельниччині Галина Вострецова майже рік живе в Італії, куди запросили її діти. Жінка розповідає: має українську пенсію, доньки та внуки ні в чому їй не відмовляють, та Галина весь час працює, щоби заробляти власні гроші та донатити їх на українську армію. Свою історію вона розповіла Суспільному.

Українка Галина Вострецова, яка в Італію поїхала до доньок із рідних Миньковець, могла б відпочивати, бо вже пенсіонерка. Каже: коли влаштовувалася на Апеннінах на роботу, діти були проти, та вона наполягла. Відтоді й працює: прибирає в хатах синьйорів, готує їжу.

“Зараз буду мити посуд, набрала води. Так я роблю, як всі жінки роблять на світі, так і я-мию посуд, прибираю, дивлюся за бабкою ретельно, дуже ретельно. Прибираю в хаті. І так працюю, як можу”, – розповідає жінка.

Роботу, каже, знайти нелегко, та хто шукає, то знаходить: “Дуже важко обходити стареньких, якщо вони ще й лежать. Ну що я скажу? Кожна роботу важка по-своєму. Всім українцям миру, щоб ми дочекалися перемоги. Сумую, дякую”.

Зараз Галина доглядає стару та немічну італійку. Італійську, каже, вчила вже на роботі. Син синьйори, каже Галина, хатню робітницю хвалить.

Галина Вострецова розповідає: “Італійці дуже добрі люди, приймають гостинно, допомагають нашим українцям, біженцям допомагають. Якщо до них добре ставитись, то й вони по доброму”.

Жінка каже, що її все дивувало в Італії: прозора вода в морі, лимони й мандарини на деревах біля будинку.

“Тут вже весна в розпалі. Можна сказати, цілу зиму всі цвітуть ці квіточки. Яка краса! Стільки лимонів ще ростуть на дереві, навіть полуничка зацвіла. Але все наймиліше – це в нашій рідній Україні. Не можу дочекатися, коли я приїду в Україну”, – ділиться враженнями Галина.

Половину своєї італійської зарплатні Галина донатить на ЗСУ. Крайній раз переслала гроші “Волонтерам Поділля” з Хмельницького, розповіла волонтерка Ярослава Гранат: “Пані Галино, дякуємо Вам за допомогу. Пані Світлана передала кошти, вони будуть перенаправлені на покупку дронів, щоб знищувати русню. Дякуємо вам за підтримку і за допомогу”.

Галина Вострецова додає: “Я хочу чесно власноруч заробити цю копійку і нашим хлопчикам допомогти, щоб купити хоча б гвинтик, хоча б ручку до того байрактару, щоб вони захистили нашу рідну Україну. Дякую вам всім. Щастя, миру і здоров’я!”.