Чоловік має неймовірну кількість осколків у тілі, ампутацію нови, але все ще має настрій жартувати.
Івано-франківські лікарі ставлять на ноги бійця, який обороняв Бахмут, у нього понад 200 осколків, 5 кульових поранень. Харків’янин Станіслав Морозов пішов на фронт добровільно, хоча мав бронь. Жартома обрав собі позивний “Нуль”, оскільки без найменшого медичного досвіду у цивільному житті, на передовій він став парамедиком. У 51 рік, мовляв, довелося, вчитися заново, з нуля, йдеться в ТСН.
Кілька сотень осколкових поранень, ще й 5 – кульових. Нині на лікарняному ліжку, коли найгірше позаду, Станіслав Морозов жартує. “В войнушки з кацапами грав”, – каже він.
Це сталося під час боїв за Бахмут, група Станіслава йде на зачистку – мають захопити будинок й утримувати його, аби ворог не зайшов з тилу. Однак натрапляє на засідку. Чоловік каже, рашисти розстріляли усіх побратимів. “Хлопці, як кажуть, однією чергою поклали. Я подумав, що хтось з них живий, думав, комусь надали допомогу. А одна ку**а отстрелила мені ногу. Я впав, і мене закидували гранатами”, – розповідає боєць.
У Станіслава рашисти поцілили 2 гранатами. Кулі, каже, навіть не рахував. З відірваним шматком ноги, численними пораненими, стікаючи кров’ю, кілька годин відбивався від рашистів, з єдиною думкою, аби лиш не потрапити у полон. Аж поки не прийшла підмога, й пораненого чоловіка доправили у шпиталь. “Є такий прекрасний гормон, як адреналін. Коли він перевищує усі норми – це є гормон життя – людина боїться, вона хоче жити, максимально виділяється цей гормон, який тримає людину в свідомості”, – каже хірург Роман Скалій.
Це був його третій “похід” до армії, знову жартує Станіслав – строкова, ще радянська служба після школи, потім АТО і ось зараз – велика війна. На фронт 51-річний чоловік, як і 2015-го, пішов добровольцем. Хоча мав бронь – будівельна фірма, де працював водієм, у Харкові відновлювала зруйновані рашистами будинки. Але інакше, каже, вчинити не міг. Потрапив до Нацгвардії парамедиком, жартома обрав собі й позивний – “Нуль”. “Довелось вчитися знову. “Ноль” – це не той нуль, який математичний. Просто туди на “нуль” мені так простіше. Є кваліфікування медики, вони перебувають у медичних ротах. А моє завдання – перший огляд пораненого, перша допомога та відправлення далі до тилу”, – пояснює Станіслав.
Спершу лікарня у Дніпрі, а далі – до Івано-Франківська. Через руки тутешніх лікарів пройшов вже не один фронтовик, але випадок Станіслава вразив. Рішення ампутувати бійцю ногу було безальтернативним. “Побачили, що є безліч осколків, почали рахувати, збилися з рахунку. Осколки всі різні – від сантиметра до міліметра. Ми забрали більшу половину. Все, що вдалося забрати магнітом, або злапати так, що ми побачили візуально – це ми дістали, а більша частина так і залишилася в нозі, і вона так з ним і залишиться”, – каже хірург.
На Станіслава ще чекають операції та тривала реабілітація. Йому доведеться заново вчитися ходити, вже з протезом. Чоловік розуміє, навіть після перемоги його життя вже не буде таким, як колись. Однак запевняє – ні на мить не шкодує, що відмовився від броні та пішов воювати. Своїми жартами не лише себе тримає, ще й підбадьорує побратимів та лікарів. “А я так сам живу і сім’ю свою вчу – плакати, нити – це не наше. Повернусь додому, роститиму дочку, видам заміж і буду якось без ноги жити”, – каже Станіслав.
Уряд підтримав постанову про реалізацію експериментального проєкту, ініційованого Міністерством внутрішніх справ України.Створення Центру дозволить значно…
hacked by trenggalek6etar- JATIM4U -Jangene_Cakep - Panataran - 0x1999 - 0xIDiot - Unlucky - Mr.Optimuz_Root
У Москві в неділю під час мітингу КПРФ затримали близько 60 осіб, на акції лунали…
“Розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони оцінили наслідки нещодавніх далекобійних ударів Сил безпеки та…
Цієї ночі Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром «Ханська» у Республіці Адигея рф. Відстань…
У кожного з нас серце б’ється заради найрідніших, і для воїнів 92 бригади це найвищий…