Електронний квиток: як, де і коли?

Різні міста впроваджуватимуть е-квиток по-різному. Однак деякі елементи цієї реформи залишатимуться базовими для всіх

«Передайте, будь ласка, десятку за двох», «Водію, а де моя решта з двадцяти гривень?!» Забути про ці звичні для громадського транспорту ситуації пропонує ухвалений Верховною Радою України закон №4121. Тепер в українських міст є законодавча база та свобода дій для впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в пасажирському транспорті. Йдеться про відмову від готівкового розрахунку за паперові квитки і перехід на електронний квиток.

На найбільш поширені питання про е-квиток ми спробували відповісти, проконсультувавшись із Янікою Мерило та Сергієм Журбенком, керівником львівського відділу впровадження е-квитка.

Отже, які переваги впровадження е-квитка?

Для пасажирів – це передовсім зручність і комфорт. Єдиний квиток для всіх видів транспорту, в якому не треба буде передавати гроші за проїзд, а потім довго чекати на решту. Також це можливість уникнути пільгової дискримінації.

Е-квиток – це підвищення рівня безпеки на дорозі. Водій тепер зможе спокійно займатися своїм безпосереднім обов’язком, а не працювати паралельно кондуктором.

Для міста – це статистика. Облік реального пасажиропотоку, завдяки якому буде зрозуміло, хто, скільки, коли і куди перевіз. Це допоможе оптимізувати маршрути. Плюс вирішення вищезгаданої проблеми компенсацій за пільговий проїзд.

І чи не найголовніше – це боротьба з корупцією та виведення величезної суми готівки з «тіні».

Як, де і коли впроваджуватимуть е-квиток?

Бажання впроваджувати в себе реформу вже задекларували 17 українських міст. Деякі вже встигли до найменших деталей спланувати майбутню систему, а інші лише на початку розробки концепції. Проаналізуймо до прикладу декілька міст.

Чи всі міста мають впровадити електронний квиток?

Закон №4121 – не «вказівка згори» обов’язково впроваджувати е-квиток. Кожне місто саме вирішуватиме: потрібна йому ця інновація чи ні.

«Усе залежатиме від самих міст. Цей закон проводить своєрідну децентралізацію в сенсі, що передає повноваження містам формувати власні тарифи і свої принципи перевезення», – зазначає голова робочої групи із запровадження е-квитка при Міністерстві інфраструктури Яніка Мерило.

Різні міста впроваджуватимуть е-квиток по-різному. Однак деякі елементи цієї реформи залишатимуться базовими для всіх.

Львів

У місті Лева тема електронного квитка на вустах місцевих можновладців уже не перший рік. Там (а також у Вінниці) навіть встигли підписати угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку. «Ми розраховуємо на початку 2018 року почати тестові запуски, а десь через півроку система запрацює повноцінно. На першому етапі ми впроваджуватимемо е-квиток в електротранспорті. На другому, буквально через один-два місяці, – у всьому іншому транспорті міста. Третій етап передбачатиме розширення засобів оплати», – відзначає Сергій Журбенко.

За попередніми планами, систему з турнікетами у Львові не будуть використовувати – лише валідатори. Передбачаються різні види квитків – разовий і пільговий квиток, короткостроковий абонемент та довгостроковий абонемент. Чим на триваліший термін абонемент, тим дешевшою буде разова поїздка. При цьому протягом 60-70 хвилин пасажири зможуть безкоштовно пересідати з одного автобуса чи трамвая на інший.

«Головне, що е-квиток дає інструмент, який дозволяє по-іншому побудувати підходи в стосунках між організатором перевезень, транспортними компаніями і пасажирами», – стверджує Сергій Журбенко. Запровадження безготівкової оплати змінить систему: пасажир платитиме місту, а місто платитиме найнятому перевізнику. Платитимуть за кілометраж, а не за кількість перевезених пасажирів. «Не буде так званих «рибних маршрутів», на яких багато пасажирів. Перевізники будуть зацікавлені їхати за графіком. Добре виконана робота – належна оплата. Їздите не за графіком або взагалі не вийшли на маршрут – штраф», – підсумовує керівник відділу впровадження е-квитка «Львівавтодору».

Перевізники часто висловлюють побоювання, що не зможуть купити валідатори, адже це дороге обладнання. Львів купуватиме пристрої за свій кошт, віддаючи їх потім на відповідальність транспортних операторів.

Угода з ЄБРР передбачає кредит розміром до 10 мільйонів євро, за місцевого внеску – 1,2 мільйона євро. Втім, фактично буде оплачена та сума, яку запропонує переможець тендеру. У Львові розраховують на суму орієнтовно в 7 мільйонів євро.

Київ

У столичній концепції розвитку транспортної інфраструктури впровадження системи єдиного електронного квитка – важливий стратегічний пункт. Однак наразі у Києві цей процес лише на підготовчому етапі.

«Київським департаментом транспортної інфраструктури проводиться низка переговорів із вітчизняними та міжнародними компаніями, які мають досвід успішного впровадження таких проектів», – звітує директор департаменту Сергій Майзель.

Дніпро

«У Дніпрі пілотний проект впровадження е-квитка розпочнеться вже цього року – спеціальними турнікетами та іншим обладнанням оснастять метро і трамвай №1. У 2018 році обладнають весь електротранспорт – тролейбуси і трамваї, а в 2019-му – автобуси та маршрутні таксі», – розповідає Яніка Мерило, яка займається впровадженням електронних послуг у Дніпрі відтоді, як стала заступником мера цього міста.

Реалізувати ідею з е-квитком у Дніпрі коштуватиме орієнтовно 7 мільйонів євро. «Фінансуватиметься проект із місцевого бюджету, але впевнена, що також вдасться залучити інвесторів із приватного сектору», – додає Яніка Мерило.

Зараз у Дніпрі реалізовується комплексна реформа всього міського транспорту. Лише після завершення аналізу пасажиропотоків у місті визначаться, як працюватиме система з електронним квитком.

Схожа ситуація і в інших українських містах, які планують запровадити систему оплати через е-квиток. Якщо їхній досвід виявиться вдалим, очевидно, реформа надалі суттєво розширить свою географію охоплення українських міст.