Ворог засів на старих позиціях захисників і “поливає” артою: поранений боєць розповів, як вдається тримати Бахмут

Чоловік отримав поранення, коли міна прилетіла просто в окоп захисників.

Поранених з-під Бахмута рятують медики Дніпра. Розповідають, що здебільшого у воїнів складні травми від вибухів. Під щільними ворожими обстрілами побратими евакуюють їх з ризиком для власного життя, а лікарі намагаються зробити усе, щоб захисники стали на ноги, йдеться в ТСН.

42-річний Микола щойно з Бахмута, де дивом вижив під пекельним вогнем та врятований, завдяки мужності побратимів. Він тяжко травмований, лопатка переламана вибухом, та лікарі певні, що вдасться зробити так, аби рука після одужання рухалася, як слід. Вибухом відірвало частину стопи воїна, тож нині рятують ногу. “Якщо збережуться тканини, то функція стопи не дуже постраждає, і він буде ходити на своєму”, – зазначають лікарі.

Це був вибух міни просто в окопі і Микола пам’ятає усе до дрібниць. “Прильот 120-і міни в окоп. Достатньо щільний – словами не передать. З обох боків працює арта. Вони вийшли на наші старі позиції. Ми знаємо, куди працювати, де вони ховаються. А вони вже з дронів вираховують нас. Околицы Бахмута, ми ще його тримаємо”, – розповідає боєць.

Побратими наклали турнікет на понівечену ногу, але донести його до точки евакуації під щільним обстрілом було вкрай складно, каже Микола. Врятувати бійця ризикнув командир. “Було далеко. Командиром моїм було ухвалено рішення: під’їде туди, куди не мав під’їжджати машиною. Водночас не стихав вогонь”, – пригадує Микола вчинок командира.

Йому надали допомогу у польовому шпиталі, зупинили кровотечу та за півдоби після поранення Микола вже був у лікарні Дніпра. Медики кажуть, захисників з передової доправляють переважно з мінно-вибуховими складними травмами. Лікарі визнають, що найскладніші випробування у колег не передовій. “Мені страшно подумать, якщо вони виконують свою роботу без світла, без води, під вибухами. Інколи привозять пацієнтів вже повністю оброблених, перев’язаних, прооперованих. Інколи привозять пацієнтів, що ми з милом і щітками вимикаємо бруд, траву, глину з ран”, – розповідають медики.

Микола вірить, що одужає. На нього вдома чекають двоє дітей, заради яких він і пішов боронити Україну.