Кермує мотоциклом на двох протезах: боєць, який втратив на війні ногу і руку, продовжує жити на повну
Допомагає дружині, бавить сина та втілює мрії.
Після отримання біонічного протезу в Нацiональному реабілітаційному центрі “Незламні” 26-річний Роман Василюк зміг знову сісти за кермо мотоцикла.
Історію бійця розповіли фахівці Першого медичного об’єднання Львова.
Роман родом із Житомирщини. Коли 24 лютого 2022 року ворог посунув із півночі, Роман твердо вирішив стати на захист своєї країни, сім’ї, а головне – новонародженого сина.
Найтяжче поранення
У війську Роман став водієм-гранатометником. Службу ніс у найгарячіших точках сходу: Троїцьке, Попасна, Лисичанськ і зрештою – Бахмут.
Ногу й руку захисник втратив минулої осені внаслідок влучання ворожого снаряду. Зачепило тоді всіх довкола, але найтяжчим був саме Роман.
“Я просто пам’ятаю це все. Там не було чого рятувати. Ноги вже не було. Просто в ботінку збоку лежала. Рука звисала на шкірі”, – розповідає Роман про свій стан одразу після поранення.
До Центру у Львові Роман приїхав уже на протезування руки.
Біонічна рука та повне життя
Спеціалісти встановили військовослужбовцю один із найкращих біонічних протезів у світі. Вже на другий день із біонічним протезом Роман зміг самостійно зав’язати собі шнурки.
Півторарічний син Романа Ігорчик спершу побоювався біонічної руки. Бо незвично жужжить. А тепер звик і дуже полюбляє, як тато дає йому “п’ять” своєю залізною рукою чи чухає за вушком. На протезах Роман також ганяє із сином м’яч, допомагає дружині та навіть кермує мотоциклом, який придбав після протезування. Каже, що майже не відчуває обмежень.
“Не так швидко і не так функціонально, але я не бачу ніяких, скажімо так, перешкод. Я вдячний за все те, що я зараз роблю. Я можу гратися з дитиною, я допомагаю дружині. Я можу щось побутове робити на кухні, вдома, біля будинку. Їздити на машині й мотоциклі”, – розповідає чоловік.
Шукайте деталі в групі Facebook
