УКРАЇНА LIVE

У час війни, на фоні постійних стресів та втоми ми стаємо менш стриманими. Часом надто емоційними. Особливо це помітно у соцмережах. Адже написати гнівний коментар простіше, ніж сказати те саме у вічі. Тож недивно, що соцмережі стали токсичними, а рівень хейту в коментарях зашкалює. Що з цим робити? Як негатив впливає на суспільство? Ми поспілкувалися з експертками та сформулювали правила, як не перетворитися на хейтера. Цим матеріалом ми нікого не звинувачуємо. Лише закликаємо до взаємоповаги та доброзичливості. Адже у цей нелегкий час нам так потрібна підтримка одне одного.

Як хейт у соцмережах впливає на суспільство

Насправді проблема хейту в соцмережах існує вже давно. І окремі люди закликали на тому ж Facebook не піддаватися таким емоціям як ненависть. Бо наші негативні емоції викликані агресором. Але руйнівна сила цих почуттів, якщо ви дозволяєте їм себе захопити, проявляється в тому, що ви націлюєте їх на своїх. Тому що це почуття нікуди не зникає, воно знімає всі запобіжники цивілізованості. А культура і цивілізація — це дисципліна і певна конструкція самообмежень.

Ми маємо право на будь-які емоції та почуття. Для них протягом 17 місяців війни були абсолютно об’єктивні причини й обставини. Але культура власних емоцій має значення.

Іноді складається враження, що поясненням «зараз же війна» стали зловживати. У деяких випадках це перетворилося на виправдання будь-якої поведінки. Але це хибний шлях, тому що він може призвести до катастрофічних наслідків: жорстокої взаємної критики. Це може стати причиною того, що люди почнуть менше проявлятися, тобто творити, спільно діяти. Виникне розлад. А коли люди розділяються, ми втрачаємо нашу головну силу.

Я й сама перестала писати у Facebook, не бажаючи отримати хвилю хейту. Тобто я не проявляюся. І бачу, що є інші люди, які також не проявляються. А це говорить про те, що ми все менше довіряємо одне одному. І не вважаємо своє середовище безпечним. Але виникає запитання: як ми можемо тоді співпрацювати?

Тому потрібно припиняти безпідставно критикувати одне одного. Треба вмикати голову і пам’ятати, що довіра не вибудовується просто так. Довіра є ефектом і наслідком передбачуваності — передбачуваних дій і реакцій. І ми встановлюємо певні правила самі для себе для ефективної взаємодії. Ось, що таке культура та етикет.

Якщо ми хочемо вибудувати ефективне суспільство, де ми співпрацюємо на спільний результат, то маємо домовитися, як ми можемо висловлювати свою незгоду. Слід чіт розділяти такі поняття:

дискусія: ми аргументуємо власну думку і хочемо почути думку інших;
спір: ми хочемо довести лише власну правоту;
сварка (хоча всі ми знаємо й інше слово на позначення цього явища): просто лиття негативу на всіх. Людина не має наміру щось довести чи почути інших. Їй лише хочеться вилити свою злість.
Залишити образливий, хейтерський коментар у соцмережах це все одно що написати матюки на паркані. Але нам важливо пам’ятати: навіть соцмережі — це наш спільний дім. І потрібно добирати слова та обмежувати негатив. У спільному домі має бути взаємоповага одне до одного. Ми всі маємо право почуватися як завгодно, але це не означає, що це потрібно виносити назагал.

Якщо ми з чимось не можемо впоратись особисто, варто звернутись по допомогу до психотерапевта. Бо це наші реакції.

А якщо ми розуміємо, що без нашої думки, не почуттів, а саме думки не обійтися, то наступний крок — дібрати такі слова, що не зачіпають почуттів іншої людини.

Виплескування негативу не дає полегшення

Токсичні коментарі частіше за все призводять до збільшення кількості негативних емоцій, а не навпаки. Це можна вважати захисним механізмом (сублімацією), але насправді він не є дієвим.

Важливо виражати емоції «вчасно». Тобто безпосередньо тоді, коли вони виникли. Якщо це емоції адресовані іншій людині, краще висловитися одразу, як тільки вони зʼявились. А не акумулювати їх на потім.

Коли ми публікуємо образливі коментарі, це може спонукати інших реагувати агресивно, створюючи замкнене коло негативу. Негативні коментарі часто не покращують ситуацію, адже вони не містять корисної інформації.

Коментарі та публікації в соцмережах не завжди чітко передають сенс, який людина вкладає насправді. І тут все залежить від того, як читач це інтерпретує. А уявіть, як зазвичай люди інтерпретують інформацію на фоні злості, роздратування чи тривожності.

Чим більше токсичних коментарів у соцмережі, тим токсичнішим є це середовище. Тому рекомендую уникати та не вступати у віртуальні конфлікти, щоб зберігати стресостійкість та стабільний психологічний стан.

Соціальні мережі — не паралельна реальність

Скоріш за все, переважна більшість людей досі вважає, що соцмережі — відкритий космос, який не має стосунку до реальності.

Така думка може виникнути тому, що немає фізичної дистанції. Людина розуміє, що за будь-яке слово або дію в цьому віртуальному просторі до неї ніхто не дотягнеться. І вона не відповість за свої слова. Але це хибне уявлення. І я думаю, що конкретно в українському просторі воно зникне після першого успішного позову за образу честі та гідності.

Іноді люди плутаються, думаючи, що будь-чия сторінка у соцмережах — це спільний простір. Але кожна сторінка, наче будинок на вулиці, має свого господаря. А люди, які заходять на цю сторінку, є гостями, і вони мають приймати правила господаря. А він своєю чергою може нечемних гостей виставити за територію свого дому, тобто заблокувати.

Потрібно розуміти, що висловлення образ — це не свобода слова. І завжди пам’ятати, що наша свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини.

6 правил нетоксичного спілкування у соцмережах

Перше, про що варто пам’ятати: соцмережі — це не паралельний світ, а продовження реальності. І будь-які ваші слова інші можуть використати проти вас. Навіть, якщо ви щось публікуєте лише для друзів. Адже ваш коментар або публікацію можуть заскринити та виставити публічно. Тому потрібно думати про наслідки, адже йдеться про вашу репутацію.
У соціальних мережах є розмежування. Якщо ви приходите на іншу сторінку, то ви — гість. А отже підпорядковуєтесь правилам поведінки власника цієї сторінки. Якщо це сторінка якогось бренду чи медіа, там можуть бути прописані правила. Наприклад, не використовувати нецензурну лексику, ставитися з повагою до інших підписників. Тобто на власній сторінці ви можете висловлюватись як завгодно. Але на чужих — дотримуватися встановлених правил.
Усвідомлюйте власну відповідальність. Ми всі маємо право на будь-які емоції та почуття. Але це не означає, що їх обов’язково потрібно висловлювати. Якщо ви ображаєте когось публічно, будьте готові відповідати за свої слова.
Якщо ви хочете висловити конструктивну критику, розділяйте людину та її вчинок. Я навчилась цього правила в дитячих психологів. Коли дитина помиляється, не варто казати їй «ти поганий/погана». Краще сказати «ось ця дія/рішення/вчинок викликає сумнів». І тоді аргументувати, чому. Це правило варто використовувати і у спілкуванні з дорослими. Тобто критика — це певна позиція та її пояснення. А в найкращому випадку ще й пропозиція іншого рішення. Тоді це конструктивно. Все решта — зливання власних емоцій.
Пам’ятайте, що за постійний негатив вас можуть заблокувати. Якщо ви не добираєте слів та ображаєте інших, люди просто не захочуть з вами спілкуватись. Адже всім хочеться оточувати себе приємними, адекватними людьми.
Варто визнавати власну неправоту. Буває таке, що людина перебуває у важкому емоційному стані. Можливо, вона пережила травматичну подію чи втратила когось. І через це не змогла стриматись. На моєму досвіді було таке, що людині за неекологічну поведінку зробили зауваження. Не почали ображати у відповідь, а нагадали про правила спільної комунікації. І вона попросила вибачення. Адже хотіла залишатися і надалі у спільноті та прийняла її правила.
Важливо пам’ятати, що доброзичливих та адекватних людей у соцмережах більше, ніж хейтерів. Просто останніх ми помічаємо частіше — вони голосніші

Щоб протистояти токсичним людям у соцмережах, встановлюйте правила на своїй сторінці та нагадуйте про них. А якщо є загроза життю, здоров’ю, честі та репутації, притягайте людину до відповідальності.

Більше про етичну поведінку та спілкування дізнавайтеся на сайті експертки.