УКРАЇНА LIVE

Наразі є ознаки того, що російська окупаційна армія готує масштабний наступ. На це вказує концентрація ворожих сил та засобів на Куп’янсько-Лиманському напрямку, в районі Бахмута, а також на Токмацькому напрямку. Озвучують навіть дату початку цієї операції – 26 вересня.

Проте сьогодні ніхто не зможе сказати з повною впевненістю, як саме розвиватимуться події на фронті. Безперечно можна сказати лише те, що часу на активну участь у бойових діях бронетехніки залишилося зовсім небагато – до середини жовтня. Надалі війна може перейти в позиційну – з активним застосуванням дронів та артилерії, але вже без танків. Такий прогноз в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL озвучив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Тема, яку сьогодні активно обговорюють, – це історія з рішенням Ілона Маска щодо Starlink, яке він ухвалив ще минулого року. За інформацією CNN, мільярдер наказав від’єднати свою супутникову мережу поблизу узбережжя Криму, коли українські морські дрони були готові атакувати кораблі Чорноморського флоту ворога. В результаті секретну операцію було зірвано. Чи вважаєте ви, що саме цей факт став ключовою проблемою?

– Наші дрони-камікадзе типу SeaBaby критично залежать від Starlink Ілона Маска. Але річ у тому, що Маск зробив заяву, що він не відключив Starlink на території Криму, а не під’єднав. Тобто фактично SeaBaby вийшли із зони дії Starlink, із ними було втрачено зв’язок і фактично їх викинуло недалеко від севастопольського узбережжя на берег.

Логіка Маска така, що він не хоче, щоб діяльність його інтернет-мережі була пов’язана з діями української армії. Мовляв, він вважає себе пацифістом і не готовий бути складовою частиною дій українських Сил оборони. Тим більше він був упевнений, що внаслідок цієї дронової атаки Путін зважиться на завдавання ядерного удару. Тож певна логіка у цьому є.

Ну а нам необхідно думати про інші варіанти використання такого типу зброї, дуже ефективної та потужної, а не залежати критично від хотілок, бажань чи небажань пана Маска.

У будь-якому разі війна триває, і українська армія вишукуватиме інші можливості для того, щоб знищувати ворожу військову інфраструктуру, зокрема ворожі військові кораблі. Ми можемо використовувати не тільки дрони-камікадзе. Український оборонно-промисловий комплекс презентував, а українська армія успішно застосовувала сучасну розробку ракети типу “Нептун”. Було знищено комплекс С-400 ворожої ППО на мисі Тарханкут у тимчасово окупованому Криму.

– Чи має сьогодні Україна якусь альтернативу Starlink? Можливо, з’явилися нові можливості за рік, що минув із того часу? Що, на вашу думку, є головною умовою знищення Чорноморського флоту РФ? Чи наближаємося ми до таких можливостей?

– Міністр цифрової трансформації пан Федоров анонсував створення армії морських ударних дронів-камікадзе. Я вважаю, що їхнє ефективне використання безпосередньо залежить від мережі Starlink. Чи є світові аналоги такої системи? Я думаю, що ні. Крім дротового інтернету, який використовують звичайні користувачі, зокрема й із якоюсь військовою метою.

У будь-якому випадку варіанти знищення Чорноморського флоту РФ залежать від постачання ракет. Американський генерал Бен Годжес, якого ми часто згадуємо, каже буквально таке: Крим можна звільнити за короткий термін, просто дайте українській армії ATACMS.

Чому саме ATACMS? Тому що носіями для них є HIMARS, а цієї техніки в України достатньо багато, щоб масовано завдавати ударів по ворожій військовій інфраструктурі, зокрема по ворожих кораблях, дислокованих у бухтах у Криму.

Плюс дуже важлива компонента – це винищувачі F-16. Вони також є носіями протикорабельних ракет типу “Гарпун”. Ці винищувачі поки що можуть діяти над акваторією Чорного моря, бо до Азовського моря нам ще потрібно дійти.

Тобто наявність цих двох чинників допоможе нам знищити Чорноморський флот. Поки що ми не маємо ні першої, ні другої позиції, і це, відповідно, створює нам проблеми. Ми використовуємо ті доступні ресурси, які у нас є, зокрема дрони-камікадзе SeaBaby, але вони, як ми бачимо, залежать від настрою та позиції головного бенефіціара проєкту Starlink Ілона Маска.

– Поки Україна не отримала винищувачів F-16, напевно, особливий інтерес становить техніка “виманювання” у країни-агресора Росії авіації. Ви знаєте про успішно проведену операцію ГУР “Синиця”, в результаті якої російський пілот перегнав гелікоптер Мі-8 в Україну. Глава ГУР генерал Буданов повідомив, що це не єдиний кейс, над яким працюють у розвідці. За вашими оцінками, чи будуть ще такі випадки? І чи можна сказати, що така авіація ворога для нас є критично важливою?

– Безумовно, будь-яка техніка – не важливо авіаційна чи бронетехніка, – яку буде передано в межах таких операцій для потреб української армії, – це точно та техніка, яка вже не вестиме вогонь по українських військовослужбовцях. Це хороший трофей, який, я впевнений, буде використаний за прямим призначенням, але вже проти російської окупаційної армії.

Генерал Буданов озвучує ту інформацію і в тих обсягах, які не повинні зашкодити діяльності українського ГУР у цьому напрямі. Чи це інформація, яка відповідає дійсності, чи це інформаційна шпилька? Ми не знаємо. Адже російська розвідка уважно відстежує всі виступи українського генерала, керівника військової розвідки. Уявіть собі логіку дій російської контррозвідки. Наразі вони почнуть перевіряти, перетрушувати всі зв’язки, контакти всіх російських військових льотчиків. Такий варіант ми не можемо відкидати.

Чи може генерал анонсувати такі операції в майбутньому? Цілком імовірно. Нинішня війна – гібридна, та інформаційна складова в ній дуже вагома й важлива. Але ми маємо пам’ятати, що в гібридну агресію можна грати удвох. РФ робить інформаційні вкидання, і цілком імовірно, що українська армія може діяти таким самим способом.

– Цікаву заяву щодо контрнаступу ЗСУ зробив ексспецпредставник США в Україні Курт Волкер. За його словами, він відбувається “методично та успішно”. Зокрема, дипломат звернув увагу на успішне виведення з ладу логістичних ланцюжків ворога, знищення його складів та інше. Він підкреслив, що Україна береже своїх солдатів, і все ж таки наша армія просувається вперед. Чи погоджуєтесь ви з такими оцінками? Який ваш прогноз – як триватиме контрнаступ української армії?

– Чому такі високі та позитивні оцінки з боку Курта Волкера? Він як колишній спеціальний представник уряду США в Україні дуже добре розуміє: без абсолютного панування у повітрі проводити наступальні операції – вірна смерть. Проте навіть за таких умов українська армія змогла просунутися вперед на різних ділянках фронту до 15 кілометрів – і, найголовніше, знищити величезну кількість ворожих сил, засобів та ресурсів, зокрема ворожої артилерії, бронетехніки, засобів ППО, особового складу.

Так, Волкер є абсолютно логічним, коли говорить про те, що українська армія системно та методично знищує ворожі інфраструктурні об’єкти. Двічі було уражено Керченський міст, двічі було уражено мости в районі Чонгара, ця робота продовжується і далі – і по залізничній інфраструктурі в тимчасово окупованому Криму, і на півдні Херсонської, і на півдні Запорізької області час від часу перетворюються на попіл ворожі арсенали з боєприпасами, місця зосередження особового складу, бронетехніки та озброєнь.

Ми неодноразово говорили, що так українська армія готує поле майбутньої битви – шляхом знищення ворожих ресурсів. Ця опція працює. За умови відсутності панування в повітрі те, що роблять наші льотчики, що роблять наші артилеристи, – це справді диво, подвиг.

Щодо перспектив українського наступу, то дуже багато змінних, щоб робити якісь прогнози. Єдине чітке розуміння, яке ми маємо, – щодо погодних умов. У вересні та, можливо, у першій декаді жовтня буде більш-менш сухо, із середини жовтня почнуться осінні дощі, які перетворять наші поля та польові дороги на суцільне болото. За таких умов переміщати бронетехніку буде неможливо.

Найімовірніше, на цей момент операція перейде у фазу позиційної війни. Зрозуміло, що працюватимуть наші дрони-камікадзе, артилерія, але активного переміщення бронетехніки не буде. На які позиції ми можемо вийти на цей період? Я не знаю, які ресурси нині має українська армія. Якщо ми ще маємо в запасі певні резерви, які можемо відправити у бій на деяких ділянках фронту, відповідно, ми матимемо просування на полі бою. Якщо ні, то ми ставатимемо в оборону та вестимемо вже оборонні бої, бо очевидно, що ворог зараз накопичує ресурси, щоб самому перейти в наступ.

 

Зверніть увагу на Куп’янсько-Лиманський напрямок. Там концентрується підрозділ 25-ї армії. Генерал Сирський говорить про те, що вони готуються перейти в наступ у найближчій перспективі. Підтягуються додаткові резерви у районі Бахмута з боку ворожої армії. Серйозна концентрація сил та засобів на північ і на південь від Бахмута.

Ми знаємо, що на Токмацькому напрямку зосереджено дві бойові повітряно-десантні дивізії противника, 7-ма і 76-та, і ще дві, складені з “чмобіків”. Одна з них – на базі рязанського повітрянодесантного училища. Тому ресурсів у росіян досить багато, вони їх підтягують і готуються до атаки.

Мої джерела з Криму повідомляють про те, що в Севастополі серед військовослужбовців іде розмова про те, що 26 вересня – це та дата, коли путінська армія може перейти в масштабний наступ. До цього періоду підтягуватимуться особовий склад та резерви.

– Директор з аналізу Розвідувального управління Міністерства оборони США Трент Мов озвучив прогноз, згідно з яким до кінця поточного року Сили оборони можуть прорвати всю оборону окупанта на півдні нашої країни. Чи припускаєте ви такий варіант?

– Його прогнози зазвичай виправдовуються на 50-60%. Я тут нагадаю анекдот про блондинку. “Яка ймовірність того, що сьогодні ввечері ви зустрінете динозавра? – П’ятдесят на п’ятдесят, зустріну або ні”.

Мені завжди цікава методика, на якій ґрунтуються такі прогнози та якими датами в частині дій українських Сил оборони та російської окупаційної армії володіє ця посадова особа.

З лютого 2022 року я дуже критично ставлюся до прогнозів багатьох військових експертів та політичних діячів, бо тоді вони давали нульові шанси для України на виживання. Київ російська армія мала захопити за три дні, а всю територію України за три тижні.

З того часу минуло понад півтора року, бойові дії йдуть, ворог зазнає величезних втрат. Говорити про те, що ситуація на полі бою визначена, я не став би. Нинішня війна – це війна ресурсів. Її результат залежить від ресурсних можливостей як окупаційної армії, так і українських Сил оборони.