Український захисник мріє про одруження та родину.
28-річний стрілець-зенітник Максим Медвідь із Рівненщини на війні Росії проти України втратив ноги. Після тяжкого поранення під Бахмутом кілька тижнів був у комі, а потім довго був прикутим до ліжка і фактично безпорадним. Зараз Максим хоче укріпиться, щоб стати на протези.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Анни Махно.
Максим проходить реабілітацію в одному із госпіталів, тут його вважають одним із найпозитивніших пацієнтів. До війни Максим був електриком, у травні 2022 року отримав повістку на службу в ЗСУ. Він воював у складі 63 бригади, брав участь у боях на Миколаївщині та Херсонщині. Згодом його перевели на Донеччину, саме там боєць отримав тяжку травму.
“Я був на зенітній установці і по нам із ПТУРа прилетіло. Перший час мене не могли забрати, бо почав крити міномет”, – розповідає Максим Медвідь.
Військовий зазначає, що кілька побратимів отримали контузію, витягуючи його із поля бою.
“Був такий період, що я думав, що я вже не виживу. Машина вже почала горіти, я на ній лежав”, – згадує військовий.
Після порятунку Максим 16 днів пробув у комі, його стан оцінювали, як тяжкий. Чоловік каже, що через травму він сильно схуд та почувався погано. Проте все ж вирішив боротись за своє життя. Він каже, що хоче стати на протези, щоб ні від кого не залежати. У госпіталі на Рівненщині вчився заново сидіти, долати перешкоди у кріслі колісному. Укріплюватись. Зараз Максим може піднімати штангу, вагою 50 кілограмів, хоча раніше і 2 не міг підняти.
“Він дисциплінований, не пропускав у нас жодного заняття і ось ця систематичність, індивідуальний підхід до нього привела до дуже позитивного результату у реабілітації”, – каже помічниця фізичного терапевта госпіталю на Рівненщині Наталія Мазуркевич.
Психологиня госпіталю Надія Рачун каже, що Максим – приклад для всіх, адже він бореться за своє життя.
Максим Медвідь зазначає, що у нього є мрія – знайти кохання та створити сім’ю.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…