“Тату, де ти живеш?”: 10-річний син загиблого військового написав щемливого листа батькові

ТСН допомогла здійснити мрію 10-річного хлопчика.

Зміст
Діти написали листа батьку до неба
Олександр Ярмоленко загинув під час ракетного удару по “Десні”
10-річний хлопчик постійно пише листи батькові
ТСН допомогла здійснити мрію хлопчика
10-річний Іван Ярмоленко написав листа татові-військовому, який загинув під час ракетного обстрілу навчального центру “Десна”. Хлопчик переконаний, що його тато зможе отримати листа, його він запустив з монументу Україна-Мати, адже вони з батьком мріяли туди піднятись.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Ірини Маркевич.

Діти написали листа батьку до неба
10-річний Іван і 6-річна Софія разом пишуть листа до неба для загиблого батька-військового. Софія розмальовує аркуш. Іван пише татові останні новини їхньої родини.

Соня пішла в перший клас, вона вже вміє читати і писати літери. Іван навчається у 4 класі. Він багато, що вивчив і зрозумів, але куди потрапляють люди після смерті, він збагнути не може і і питає про це тата у листі.

“Тату, де ти живеш? Ми з Софією думаємо, що ти на зірочці. Ти бачиш нас?”, – пише у листі хлопчик.

Софія переконана, що тато їх не тільки бачить, а ще й передає вітання за допомогою веселки.

Олександр Ярмоленко загинув під час ракетного удару по “Десні”
Востаннє діти бачили тата 6 березня 2022 року. Це був 11 день війни. Юлія вивозила дітей на захід, а звідти – в Італію.

Олександр Ярмоленко пішов у військкомат. Чоловік був у територіальній обороні. Коли Київщину деокупували, він приєднався до ЗСУ. Став бійцем гаубичної батареї 66 бригади, яка готувалася до боїв на Херсонщині. Підрозділ проходив злагодження у навчальному центрі у “Десні”. 17 травня на “Десну” росіяни здійснили ракетну атаку. Тільки за офіційними даними там було 86 загиблих.

“Сашу витягнули з під завалів і його травми були не сумісні з життям, а на його годиннику не було жодної подряпини”, – каже дружина Юлія.

Цей годинник подарунок Юлі Олександру. Він працював понад рік після смерті чоловіка і нещодавно стрілки зупинилися.

“Я дивлюсь – він зупинився і він показував 4:10. Цей обстріл був в 4:10. Той світ теж існує можливо, це послання і він наш ангел охоронець і захищає нас”, – додає Юлія.

Усі стіни у квартирі завішані їхніми спільними фото. Діти просять маму постійно показувати відео в телефоні, де вони разом. Родина згадує життя до війни та дуже сумує за тими часами.

10-річний хлопчик постійно пише листи батькові
Перед фотографіями Олександра стос дитячих малюнків і час від часу Ваня пише татові листи.

“Ваня він дуже тяжко пережив. Ми працювали з психологом. І психолог говорила – сядь напиши листа татові”, – зазначає Юлія.

10-річний хлопчик захотів відправити листа татові, запустивши його з України-Матері.

“Коли мені було 7 років, то я розпитав тата, що це за статуя. Він сказав, що коли я виросту – ми сюди з ним піднімемось”, – каже хлопчик.

ТСН допомогла здійснити мрію хлопчика
Піднятися на найвищу точку монумента можна лише з повноліття, але враховуючи важливість кореспонденції – ТСН звернулася до керівництва музею Другої світової війни і для Вані роблять виключення.

Маленька Соня залишилась внизу, бо для неї це надто небезпечний підйом. Знімальна група ТСН разом з Іваном і Юлією піднялись вверх. До грудного відділу монумента можна дістатися досить безпечно. А от далі треба йти пішки, а це – як два п’ятиповерхових будинків без ліфта.

“Зараз починається найскладніша частина підйому, до цієї висоти 64 метри ми підіймалися ліфтами, то далі ми будемо рухатися по такому ніби залізному тунелю, який підіймається вгору”, – каже кореспондентка ТСН.

На цій висоті від вітру відчутно, що рука хитається. Ваня переводить дух, набирає повітря у груди і на висоті 92 метри читає листа татові:

“Тату, привіт ми за тобою дуже сумуємо. Тепер я за головного в нашій родині, як ти і казав. Пап, де ти живеш? Я з Софійкою думаємо, що ти на зірочці. Ти бачиш нас? Софія думає що в тебе там є магазин і ти прислаєш нам подарунки на Новий рік і день народження. Мама дуже сумує за тобою і часто плаче, але ми з Софійкою їй не дозволяємо”.