УКРАЇНА LIVE

У 2016 році на гарячу лінію правозахисного центру “Ла Страда Україна” надійшло 36 тисяч дзвінків через гендерну дискримінацію, домашнє насильство та торгівлю людьми.

90% звернень стосувались саме домашнього насильства.

30% дзвінків – від чоловіків.

Про це розповіла представниця “Ла Страда-Україна” Катерина Бороздина.

Вона також повідомила, що кількість звернень через домашнє насильство порівняно з 2015 роком збільшилась у 14 разів.

У 7 разів частіше телефонують через згвалтування, в 11 разів – через сексуальні домагання.

Вдесятеро частіше почали повідомляти про психологічні проблеми після домашнього насильства.

В 9 разів більше телефонують через погіршення фізичного здоров’я після домашнього насильства.

У 8 разів частіше на “гарячу лінію” звертались за екстреними консультаціями, коли жертва телефонує під час вчинення насильства – зачинившись в кімнаті чи вибігши швидко на вулицю.

“Але це не означає, що раніше потерпілі не страждали. Просто вони почали частіше звертатись за допомогою”, – зазначила Катерина. Вона також навела два приклади дзвінків, які отримують фахівці “гарячої лінії”.

“Коли мій чоловік перебуває у стані алкогольного сп’яніння, а це майже щодня, він погрожує мені, бігає за мною з ножем і молотком. Вчора, крім звичайного чіпляння, він згвалтував мене. Гвалтував більше двох годин”.

Коли жінка звернулася до соціальних служб, їй сказали, що така ситуація не може бути актом сексуального насильства, бо вона з тим чоловіком у шлюбі.

Інша потерпіла теж повідомила, що її гвалтує чоловік.

“Одного разу вона наважилась викликати поліцію і заявила, що співмешканець чинить фізичне і сексуальне насильство, – розповідає Катерина. – Поліція приїхала за три години після виклику і не склала жодного протоколу. Лише провела бесіду з агресором і зазначила, що гвалтувати жінку не можна. Після цього агресія чоловіка стала більшою. Коли немає явних ознак фізичного насильства на тілі, довести його не можна”.

Зараз за домашнє насильство карають лише адміністративною відповідальністю.

Катерина переконує, що першим кроком для захисту потерпілих від домашнього насильства має бути ратифікація Стамбульської конвенції, яка діє уже в 10 країнах світу.

Україна документ теж підписала – ще у 2011 році. Але досі конвенцію наша держава так і не ратифікувала.

Конвенція захищає, попереджує і викорінює будь-які форми насильства над жінками – фізичне, сексуальне, психологічне, економічне і домашнє.

Для фіксування таких випадків створюють спеціальний орган.

Документ також передбачає, що країна-підписант сприятиме викоріненню усіх форм дискримінації щодо жінок та заохочуватиме справжню рівність між жінками і чоловіками.

А також розробить комплексну політику для захисту прав і надання допомоги потерпілим і прийме усі необхідні законодавчі заходи.

Конвенція також передбачає компенсацію морального та фізичного збитку.

Значну вагу вона приділяє питанню захисту дітей-свідків та дітей-жертв насильства.