«Довели дитину до сліз»: батьки шоковані тим, які вірші доводиться вчити дітям у школах (ФОТО)

Вони переконані, що це занадто травматично для дітей, чиї батьки перебувають на війні

У мережі виникло обговорення вірша «Мій тато повернувся з війни». Він входить до шкільної програми другого класу й пропонується до вивчення напам’ять. Проте батьки переконані, що це занадто травматично для дітей, чиї батьки перебувають на війні.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на допис у спільноті «Батьки SOS» у Facebook.

— Другокласникові в школі задали прочитати вірш.

Дитина починає читати й заходиться плачем. Бо її батько вже давно на війні. І бачаться вони вкрай рідко.

І дитина щодня за ним сумує. Бо в дитини за вікнами лунають вибухи.

Бо дитина живе у війні майже два роки, – пише користувачка Інна Данилюк.

Вона обурена тим, що поки психологи осмислюють це й дають поради, як не нашкодити дітям, у школі задають опрацьовувати такі складні роботи.

У вірші «Мій тато повернувся з війни» авторки Марії Морозенко йдеться про те, що батько ліричної героїні приїхав додому з передової якраз у момент, коли дівчинка бачить це в снах.

Реакції батьків
У коментарях під дописом багато матусь діляться переживаннями своїх дітей:

Я своїй дитині навіть читати таке не дам. Вона дуже болісно переносить що тато на війні в неї.
Я навіть уявити не можу, як такий вірш вчити чи читати дітям, які витратили батьків. Сам по собі вірш має право на життя. Але ж не зараз.
А наш тато з війни повернувся на щиті. Навіть не уявляю, що було б з донькою, якби вона прочитала цей вірш.
Та я сама не змогла прочитати цей вірш.
У 5-му класі було подібне оповідання, довели дитину до сліз, і так не легко, так ще й увагу фокусують. А річ у тому, що хтось живе війною кожен день, а хтось тільки іноді згадує.. Людяності в нашому суспільстві ще дуже мало…
Саме тому необхідно кардинально змінити всю систему освіти й підлаштовувати під сьогодення, на жаль, це не цікаво ні владі, ні верхівці освіти тільки гарні гасла, а дій, на жаль, дуже мало, а діти страждають.
Деякі мами також наголошували на тому, щоб просто не давати дитині такий вірш до прочитання, щоб не травмувати її:

А в чому проблема забрати той підручник і сказати дитині «не вчи»? Вірш кринжовий, не сперечаюся абсолютно. Але ці підручники видавалися до війни, й інших в нас немає.
Вчитель має право обирати матеріал для уроку, я б дала дитині прочитати інший вірш, і подзвонила б вчительці, і сказала, що ми читатимемо інший. Думаю, вчителька поставилась би з розумінням.
Це все залежить від вчителя. Ми вчили інший вірш, а цей вірш вчитель пояснив, що батьки повинні вирішувати читати чи ні.