УКРАЇНА LIVE

Комітет парламенту з нацбезпеки, оборони та розвідки вже 4 січня розпочне опрацьовувати новий законопроєкт про мобілізацію. У планах – заслухати всіх стейкхолдерів проєкту.

Які пункти можуть прибрати з законопроєкту про мобілізацію дізналася ТСН.

Нагадаємо, що серед найсуперечливіших пунктів законопроєкту про мобілізацію №10378, які викликали найбільше обговорень та критики, – обмеження прав осіб, які уникають призову (блокування банківських рахунків, обмеження права розпоряджатися рухомим та нерухомим майном), запровадження електронних повісток та скасування відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.

Чи не першим серед представників влади критику на адресу нового законопроєкту висловив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Омбудсмен заявив, що в документі “є норми, які суперечать Конституції”, і повідомив, що прямо писатиме про це, коли законопроєкт офіційно надійде на погодження до нього на етапі підготовки до розгляду в Комітеті з нацбезпеки, оборони та розвідки.

Лубінець уточнив, що йдеться про низку обмежень для осіб, які ухиляються від мобілізації: заборона на операції з нерухомістю, керування особистим транспортом, використання коштів.

“Якщо людина офіційно володіє, наприклад, будинком, то не можемо ми на рівні закону заборонити їй продати цей будинок або купити інший. Це прямо суперечитиме Конституції. Так, є норма, яка прямо дозволяє обмежувати права в умовах воєнного стану, але ці права не можуть бути обмежені нескінченно”, – пояснив омбудсмен.

Законопроєкт про мобілізацію змінять

Після цього голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що законопроєкт потребує обговорень на різних рівнях, зокрема й у профільному комітеті. Спікер парламенту запевнив, що буде знайдено варіант, який влаштовує всіх.

“Я думаю, що цьому (розгляду документа в Раді – ред.) передуватимуть великі дискусії, насамперед на рівні комітету. Я дуже хочу, щоб ці дискусії були професійними, не політичними, не популістськими… Це початок дискусії. Я дуже сподіваюся, що ми вийдемо на правильне рішення”, – сказав Стефанчук 28 грудня.

З головою парламенту погодився його перший заступник Олександр Корнієнко. За його словами, законопроєкт про мобілізацію мають обговорити в Комітеті з нацбезпеки за участю представників Генштабу, представників комітетів здоров’я нації, соціальної політики, а також – Мінфіну. Як анонсував Корнієнко, таким чином у результаті буде напрацьована компромісна версія законопроєкту, яка “точно буде відрізнятися від того, що уряд вніс”.

“Напевно, це буде якась версія “комітетська”, де беруться кілька альтернативних законопроєктів і виробляється спільна редакція. І, напевно, це може піти на перше читання в зал, але до другого читання все одно ще будуть правки. Тобто, що буде потім підписано президентом, воно точно може відрізнятися від того, що уряд вніс”, – розповів народний депутат.

Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк також запевнив, що Рада не голосуватиме за урядовий законопроєкт про мобілізацію в нинішньому його вигляді.

“Попри те, що традиційно для України спочатку багато хейту, багато токсичності, скандалів, але поступово, побачите, цей законопроєкт буде врегульовано так, щоб там були відповідні правильні нормативні позиції. Після цього, безумовно, парламент буде його голосувати в першому, другому читанні, і будемо мати новий закон про мобілізацію”, – розповів Подоляк.

Які пункти можуть прибрати з законопроєкту про мобілізацію

Як повідомила 2 січня заступниця голови парламентської фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук, цього тижня робочі групи напрацьовуватимуть більш компромісний варіант нового законопроєкту про мобілізацію, який би дозволив проголосувати його в сесійній залі.

“Працює велика міжвідомча робоча група, ми бачили зауваження наприклад з боку омбудсмена. Є певні занепокоєння, щоб не було певних корупційних норм. Наприклад, норма про те, що воєнкоми можуть самі вносити, самі вирішувати кого забрати з так званого списку боржників. Знову таки ці всі дії мають бути у зрозумілий і справедливий спосіб”, – розповіла Кравчук.

З її заяви випливає, що з законопроєкту можуть прибрати розкритиковані Лубінцем пункти про заборону для ухилянтів на операції з нерухомістю, керування авто, використання коштів.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Законопроєкт про мобілізацію: влада шукатиме “компроміси”! Деталі від Євгенії Кравчук

Депутатка також повідомила, що була дискусія про скасування відстрочки для людей з інвалідністю ІІІ групи.

“Зрозуміло, що ми маємо довіряти рішенням МСЕК. Є підозри, що деякі комісії видавали рішення по групі інвалідності у корупційний спосіб. Але це не означає, що люди, які мають проблеми зі здоров’ям, мають підпадати під підозру. По цих питаннях ми ще будемо консультуватися з профільним комітетом з питань здоров’я нації, з МОЗ. Очевидно, що це буде одна з дискусійних норм”, – розповіла представниця “Слуги народу”.

Як повідомив 3 січня у коментарі виданню “Укрінформ” полковник СБУ, секретар Комітету з нацбезпеки Роман Костенко, цей комітет вже 4 січня розпочне опрацьовувати законопроєкт про мобілізацію.

“Завтра Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони і розвідки розпочне опрацювання зареєстрованого раніше урядом мобілізаційного законопроєкту. Ми плануємо заслухати всіх стейкхолдерів цього проєкту”, – розповів Костенко.

На його думку, після обговорення і ухвалення відповідних процедурних рішень законопроєкт має бути відправлений на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи, тобто Кабміну.

Зауважимо, джерела видання Forbes серед депутатів фракцій “Слуга народу” та “Голос” у грудні повідомили, що ймовірні дати першого голосування в Раді за новий законопроєкт про мобілізацію – 10-14 січня. Ухвалити документ у цілому планують до кінця січня або на початку лютого. Законопроєкт набуде чинності через місяць після його ухвалення.

Головні скандальні пункти законопроєкту про мобілізацію:

Повістки через електронний кабінет призовника та електронну пошту; скасування відстрочки (та можлива мобілізація) для людей з інвалідністю ІІІ групи; покарання для ухилянтів: заборона на проведення операцій з рухомим і нерухомим майном, обмеження у праві керувати транспортом та отримання водійського посвідчення, обмеження прав розпоряджатися коштами та іншими цінностями, відмова у підписанні кредитних договорів, зупинка отримання пільг і послуг від держави; припинення надання консульских послуг в українських дипустановах за кордоном у разі відсутності військово-облікових документів; кримінальна відповідальність за відмову проходити ВЛК.