Сумний Святвечір та гірке Водохреща випали родині Гуменних з села Путятинці Рогатинської громади. 4 січня пролунав дзвінок з фронту, який повідомив про загибель найріднішої для них людини — воїна Любомира Степановича.
Це сталося під час бойового завдання в районі населеного пункту Гостре, що у Курахівській громаді Покровського району на Донеччині. Осколкове поранення було несумісне з життям. Про це йдеться на Facebook-сторінці Рогатинської громади, інформують “Вікна”.
Мужній воїн, добрий чоловік, любий син, найкращий батько… Людина слова і діла. Таким він назавжди залишиться у пам’яті мами, дружини, дітей і сестри.
Зі слів близьких дізнаємося, що Любомир Гуменний народився 29 квітня 1983 року в селі Путятинці. Закінчив місцеву школу, пройшов строкову службу. Відтак у доволі юному віці в 2003 році разом з дружиною Іванною створюють сім’ю. Без перебільшень можна сказати, що вона була прикладом любові, підтримки і цілим всесвітом для нашого захисника. У цих міцних стосунках подружжя народило та виховало двох прекрасних дітей — донечку Ірину та сина Вадима. Разом збудували новий дім для них.
Щоб забезпечити сім’ю та завершити затишний сімейний куточок, Любомиру з дружиною доводилось докладати чимало праці. Наш земляк заробляв на життя на місцевій металобазі та тривалий час — за кордоном.
Любомир Гуменний захищав Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. З 4 березня 2022 року виконував завдання стрільця-зенітника 1 батальйону охорони військової частини. Перебував на Донецькому напрямку.
Воїн чудово розумів, яке лихо несе з собою московська орда, тож попри втому стояв до останку, хотів захистити сім’ю від цього лиха.
“Сьогодні близьким, односельчанам, побратимам та друзям дуже не вистачатиме доброго, чуйного та життєрадісного Любомира. Натомість залишились порожнеча втрати і неймовірний біль.
Продовжувати жити без рідної людини тяжко. Особливо, коли втрачаєш своїх, тих, хто боровся за тебе, і з ким ти боровся за Україну.
Хай добрий спомин про Захисника Любомира стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів.
Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття родині з приводу непоправної втрати”, — йдеться в повідомленні.
Мене звати Артем, позивний «Єбош». Я – оператор БПЛА 5 окремої штурмової Київської бригади. У…
Можливо — на емоціях. Можливо — від втоми. Можливо — тому що в якийсь момент…
Ми шукаємо людей, які готові долучитися до нашої команди. Ти можеш обрати напрямок служби, що…
Ми не просто тримаємо оборону — ми стаємо майстрами своєї справи. Кожен вибух на полігоні,…
Скандал із блогеркою Юлією Вербою, яка разом зі своїм обранцем “пожартувала”, залишивши офіціанту чайові російськими…
На початку грудня, після поїздки до шелтера «Місто добра», я сказав прямо: жодних відписок і…