Прикарпаття втратило на війні ще чотирьох Захисників. Захищаючи Україну, загинули Андрій Білоус, Віталій Олексин, Мирослав Пилипів і Василь Менчак.
Андрій Білоус народився 1977 року народженння, жив у Бурштині. На війні служив головним сержантом — командиром зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону однієї з військових частин, інформують “Вікна” з посиланням на Бурштинську міську раду.
Вірний військовій присязі, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність Андрій Білоус загинув 1 березня 2024 року у Донецькій області.
“Щирі співчуття дружині Тетяні, усім рідним та близьким Героя! Вічна пам’ять!”, — йдеться повідомленні.
Про смерть молодшого сержанта Віталія Олексина повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.
У понеділок, 4 березня об 11:00 розпочнеться прощання в домі загиблого Віталія у с. Микитинці. Опісля буде ще прощання у церкві с. Микитинці.
Поховають воїна на кладовищі с. Микитинці.
“Співчуття рідним і близьким! Вічна пам‘ять і шана Герою!”, — написав Руслан Марцінків.
Про загибель двох Захисників повідомила у соцмережі начальниця Калуської районної військової адміністрації Жанна Табанець.
На війні загинули: солдат Пилипів Мирослав Вікторович, 1986 року народження, мешканець с. Гошів Долинської громади та солдат Менчак Василь Миколайович, 1976 року народження, житель села Мислівка Вигодської громади.
Мирослав Пилипів на війні служив номером обслуги зенітно-кулеметного відділення зенітно-ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини.
25 лютого 2024 року загинув при виконанні бойового завдання у Запорізькій області.
У ЗСУ Василь Менчак був командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини.
Відданий Військовій присязі на вірність Українського народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув 29 лютого 2024 року під час мінометного обстрілу у Донецькій області.
Смерть обох воїнів пов’язана з виконанням обов’язків військової служби та захистом Батьківщини.
“Висловлюю щирі співчуття рідним і близьким мужніх захисників, бойовим побратимам і друзям. Рідний народ завжди пам’ятатиме своїх Героїв, які полягли у боях з окупантами. Вічна пам’ять і слава!”, — написала Жанна Табанець.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…