УКРАЇНА LIVE

Новий закон про мобілізацію набирає чинності 18 травня. З цього дня почнуть діяти нові правила військового обліку та призову і відповідно обмеження для громадян за порушення цих правил.

Як інформує “НВ”, відповідальність за ухилення від військової служби регламентують положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова Кабміну про порядок військового обліку та деякі положення Кримінального кодексу.

Нові норми запровадять Законопроєкт № 10379 та деякі положення нового закону 3633-IX про мобілізацію. Згідно з цими документами порушників призову зможуть оштрафувати, обмежити у праві керування транспортним засобом та примусово доставити до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Водночас більшість оточення чверті українців станом на кінець березня 2024 ухилялося від мобілізації. Про це свідчать результати опитування Фонду Демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, проведене з 21 по 27 березня 2024.

Розповідаємо, які обмеження за ухилення від мобілізації передбачені законодавством, які діють зараз та за яких умов.

Нові правила військового обліку з 18 травня

Новий закон про мобілізацію зобов’язує всіх чоловіків віком від 18 до 60 років протягом 60 днів з дня оголошення мобілізації, тобто з дня підписання президентом відповідного указу, уточнити такі персональні дані:

адресу проживання;

номери телефонів;

адреси електронної пошти;

інші персональні дані.

Військовозобов’язані, які перебувають в Україні мають уточнити свої дані в:

ТЦК;

центрі надання адміністративних послуг;

через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста.

Реєстрація електронного кабінету військовозобов’язаного є добровільною. У Міноборони зазначили, що сам е-кабінет має запрацювати 18 травня.

Законом про мобілізацію передбачені обмеження за порушення нових правил обліку та призову. Згідно з ними ТЦК може звернутися до Нацполіції з вимогою про адміністративне затримання громадянина, який не дотримується правил мобілізації, та його доставлення у відповідний центр комплектування.

Якщо поліція не змогла виконати вимогу ТЦК та надіслала про це письмову відповідь до центру, то протягом наступних 5 днів після цієї відповіді такому громадянину надсилають формальну вимогу про виконання його обов’язків як військовозобов’язаного чи резервіста. Форму вимоги має визначити Міноборони.

Днем вручення такої вимоги вважається:

день її вручення під розписку поштою; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу або про неможливість її вручити за адресою з інших причин (зокрема якщо особа не повідомила в ТЦК свою актуальну адресу).

Якщо протягом 10 календарних днів після вручення вимоги громадянин не виконав своїх обов’язків, то ТЦК може звернутися до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

ТЦК має подати позов протягом 30 днів з моменту виникнення підстав для цього. На його основі суд може обмежити громадянина у праві керування транспортним засобом, допоки він не виконає вимог військового обов’язку.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених відповідною статтею закону, можна буде подати протягом 15 днів з дня їх проголошення. Юристи вже прогнозують велике завантаження судів щодо розгляду таких адміністративних правопорушень.

Однак вироком суду не можна буде обмежити право особи на керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо:

встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;

особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

Пропозиції про блокування рахунків та накладання арешту на кошти та інші цінності, а також про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон України не увійшли до ухваленої версії закону про мобілізацію.

Покарання за ухилення від мобілізації ― чинні норми

Порушення правил чи ухилення від обліку або мобілізації під час воєнного стану несе за собою відповідальність відповідно до статей 210 та 210−1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та до статей 336 чи 337 Кримінального кодексу.

Адміністративна відповідальність настає за порушення правил обліку, затверджених Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а саме таких норм:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання ― в ТЦК;

за місцем роботи (навчання);

у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців ― за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України;

2) прибувати за викликом ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) для:

взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період; оформлення військово-облікових документів; проходження медичного огляду; направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності; призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов’язаних та резервістів;

3) не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного ТЦК (військовозобов’язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки ― без дозволу відповідного керівника);

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров’я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій ТЦК, закладів охорони здоров’я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки ― за рішенням керівників відповідних підрозділів або ВЛК Служби зовнішньої розвідки;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

6) особисто прибувати до ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк понад три місяці, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного ТЦК (органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, закордонної дипломатичної установи України), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

9) негайно повідомляти ТЦК, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п’ять років власні персональні дані з обліковими даними ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки;

11) подавати щороку до 1 жовтня до ТЦК документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.

За статтею 210 КУпАП зараз порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За статтею 210−1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб ― від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб ― від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність настає у разі, коли чоловік не має права на відстрочку, пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до служби і отримав повістку на відправлення в навчальну частину, проте не з’явився без поважних підстав. За статтею 336 ККУ ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Також, стаття 337 ККУ передбачає, що у разі ухилення від військового обліку призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, карається штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

Ухилення від навчальних (спеціальних) зборів карається штрафом від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Законопроєкт № 10379 про внесення змін до КУпАП та ККУ за військові правопорушення передбачає додаткові заходи впливу на ухилянтів. Однією з норм проєкту закону є те, що відмова від проходження ВЛК буде прирівняна у статті 336 Кримінального кодексу до ухилення від мобілізації, що карається позбавленням волі від 3 до 5 років.

Ця норма перегукується із законом 3621-IX, який набрав чинності 4 травня та зобов’язує всіх чоловіків, визнаних обмежено придатними раніше цієї дати, повторно пройти ВЛК протягом 9 місяців, тобто до 4 лютого 2025.

Після ухвалення законопроєкту № 10379 та набрання ним чинності обмежено придатні та чоловіки, які мають інвалідність ІІ та ІІІ груп, можуть отримати покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 3 до 5 років, якщо відмовляться від повторного проходження ВЛК протягом зазначеного строку.

Штрафи за ухилення від військової служби

Законопроєкт № 10379 також пропонує посилення відповідальності за правопорушення, передбачені статтями 210 та 210−1 КУпАП, а саме:

1) за порушення правил військового обліку пропонують запровадити штраф від 3400 до 5100 гривень, за порушення під час дії особливого періоду або повторне порушення штраф для громадян складатиме від 17 000 грн до 25 500 грн, для посадових осіб — від 34 000 грн до 51 000 грн;

2) за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію пропонують штраф від 25 500 до 34 000 гривень для громадян і від 34 000 до 85 000 гривень для посадовців, за повторне порушення або порушення в особливий період, для громадян штраф становитиме від 34 000 до 51 000 гривень для громадян і від 153 000 до 204 000 гривень для посадовців.

До того ж норми законопроєкту пропонують затвердити заочні штрафи за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію. Про це пише Судово-юридична газета. Якщо особа не оновила дані, не з’являється за повісткою чи вчинила інше порушення за цими статтями, то ТЦК зможе винести постанову про накладення штрафу без складання протоколу.

Член Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук стверджує, що надалі це дозволить застосувати той же принцип, що і для штрафів за порушення швидкості, зафіксоване в автоматичному режимі. За чинним законом для того, щоб притягнути до адміністративної відповідальності, потрібна особа, її присутність для того, щоб скласти протокол про адміністративне правопорушення і вже на підставі цього протоколу видати постанову, яка вже є документом для стягнення грошей.

Таким чином, на думку Осадчука, можливі заочні штрафи, відкриття виконавчих проваджень та блокування рахунків особи-порушника.