УКРАЇНА LIVE

У Верховну Раду було внесено три законопроєкти про економічне бронювання від мобілізації. Це зумовлено кількома причинами, повідомив голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха в інтерв’ю OBOZ.UA.

“Перша причина пов’язана зі стабілізацією економіки та передбачуваністю роботи реального сектору — підприємств, компаній та організацій, які працюють в Україні та сплачують податки, забезпечуючи потреби Сил оборони України. Друга причина — це накопичення додаткових коштів для фінансування мобілізації, потенційної ротації та можливої ​​закупівлі зброї і техніки. Таким чином, йдеться про вивільнення додаткових фінансових ресурсів із реального сектору”, – пояснив Наталуха.

За його словами, на цей момент підприємства та співробітники можуть бути заброньовані згідно з постановами Кабінету міністрів №45 та №76, у рамках так званого стратегічного бронювання, яке здійснюється безплатно.

“Існує сім критеріїв для отримання броні. Якщо компанія відповідає трьом із цих критеріїв, її можуть забронювати. На сьогодні за цією моделлю заброньовано трохи понад 800 тисяч осіб”, – зазначив Наталуха.

Він наголосив, що у Раді пропонують запровадити паралельний механізм — економічне бронювання, не скасовуючи чинного.

“Багато підприємств сплачують значні податки, але не підпадають під чинні критерії для стратегічного бронювання. Вони мають ресурси, бажання та необхідність, щоб їхні технічні фахівці та критичні співробітники продовжували працювати на своїх місцях, плануючи діяльність підприємства. Цей запит виходив від бізнесу, що і призвело до створення моделей економічного бронювання”, – сказав голова Комітету.

Головна відмінність, за словами Наталухи, у тому, що роль держави в економічному бронюванні мінімальна чи відсутня зовсім.

“Ідея полягає в тому, що у всіх трьох моделях саме підприємство визначає критичних співробітників, яких воно хоче залишити на робочих місцях, і готове платити за них додатковий фінансовий ресурс. У першій моделі це 20 тисяч гривень додаткового військового збору за кожного заброньованого співробітника. У другій моделі – це мінімальна заробітна плата співробітника, починаючи від 36 тисяч гривень.

Наталуха пояснив, що поява відразу трьох законопроєктів пов’язана з дискусіями, що продовжуються, насамперед з бізнесом, який схиляється до різних моделей.

“На розгляд винесено три найбільш популярні моделі, які знайшли відгук у бізнес-середовищі. Також у нас є дискусії всередині Верховної Ради та з Кабміном щодо різних моделей. Тому ми зареєстрували всі три законопроєкти, щоб не обмежувати обговорення. На базі комітету ми проведемо консультації, обговоримо всі три моделі, їхні переваги та недоліки, і врешті-решт виберемо одну з них”, – підсумував він.