Подробиці
Військові б’ють на сполох, а в Міноборони виступили із заявою про зниження віку
Темпи мобілізації в Україні значно зросли. Гострої потреби у зниженні призовного віку на даний момент немає, – речник Міноборони.
Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони, розповів про збільшення темпів мобілізації в Україні, реальні потреби війська, «справи комбригів» та слова, з якими державі треба звертатись до військовозобов’язаних.
– Із 4,6 млн, які оновили дані, спочатку закликатимуть за фахом. Є дуже багато запитів на операторів БПЛА, та ІТ-фахівців;
– ТЦК не будуть видавати повістки на вулицях, коли всі оновлять дані та порушники зареєструються у “Резерві+”;
– У “Резерві+” поки що не буде електронних повісток;
– Твердження про те, що всіх відправляють у штурмовики – неправильне.
Більш як 2 місяці тому набрав чинності новий закон про мобілізацію, а від дедлайну для оновлення військово-облікових даних пройшло вже 1,5 тижні. За цей час мільйони військовозобов’язаних українців виконали вимоги закону, а для порушників запрацювали значно підвищені штрафи за нехтування своїми обов’язками.
Про те, як новий закон мотивував українців приєднуватись до війська, яких спеціалістів найбільше потребують на фронті, чому все ще є необхідність роздавати повісти на вулицях та як Міноборони реагує на конфлікти, які виносять у публічну площину, NV поговорив із речником відомства Дмитром Лазуткіним.
— З дня набрання чинності нового закону про мобілізацію пройшло вже понад 2 місяці. Як він вплинув на мобілізаційні процеси в Україні?
— Можемо говорити про підсумки на 17 липня — 4,6 млн військовозобов’язаних, призовників та резервістів оновили свої облікові дані. Значно зросла кількість мобілізованих по рекрутингу.
Цей закон, по суті, підштовхнув людей до того, щоб зайняти активну позицію, взяти відповідальність за власну долю і почати шукати себе в українському війську, в лавах Сил оборони — заходити на сайти, цікавитися, які є посади, що відповідають вмінням і освіті цих людей.
Окрім того, що оновилися облікові дані, і тепер вже є база, з якою можна працювати представникам ТЦК, ми маємо ще й сплеск проактивності людей, які вагалися, які розуміли, що рано чи пізно, швидше за все, доведеться служити, які морально були готові захищати Батьківщину, але цей закон став для них поштовхом.
— Що можна покращити у процесі мобілізації?
— Передусім, треба розуміти, що лякає і насторожує людей. Лякає людей невизначеність, невідомість. Для того, щоб покращувати процес мобілізації, необхідно людям розповідати все: ви прийшли в ТЦК, що відбувається далі, ви пройшли ВЛК, вас направляють у навчальну частину, що там відбувається. Тобто, щоб не було у свідомості людини такого, що представники ТЦК мене зустрічають на вулиці, наступний кадр — я вже в окопі під Часовим Яром, і мене обстрілюють.
Насправді йде процес навчання, тобто, з людиною працюють. Спочатку йде базова військова підготовка, потім йде спеціальна, фахова. Якщо людину готують, наприклад, під застосування якоїсь західної зброї, то часто вона проходить навчання в Німеччині, в Польщі, в інших країнах.
Треба зменшити те, що асоціюється з невідомістю і невизначеністю. Давати людям інформацію про можливості професійного і кар’єрного розвитку у лавах Збройних Сил України.
— Чи покращилася комунікація Міноборони з українцями?
— Я думаю, що комунікація Міністерства оборони вдосконалюється. Ми виходимо на зв’язок, ми ходимо на інтерв’ю до різних ЗМІ, комунікуємо із закордонними ЗМІ, щоб висвітлювати нашу роботу, щоб у них та їхніх платників податків було розуміння, чому потрібно допомагати Україні, комунікуємо з нашою вітчизняною аудиторією.
Ясна річ, що ніколи цього не буде вдосталь або занадто, потрібно якомога більше роз’яснювати людям, але в межах того, що можна говорити. Бо багато інформації, з якою працює Міноборони, є чутливою. Адже вона стосується і розвитку виробництва військової техніки, і постачання зброї нашими партнерами, і реалізації тих чи інших стратегічних рішень. Зараз є великий запит суспільства на висвітлення мобілізаційних процесів. Реагуємо, роз’яснюємо особливості нововведень, допомагаємо розібратися з новими викликами і можливостями.
— Як з понад 4,5 млн військовозобов’язаних, що оновили свої дані, обиратимуть, кого саме призвати до війська?
— В першу чергу це буде залежати від тих військово-облікових спеціальностей, які мають військовозобов’язані, і запитів на певну кількість тих фахівців військовим керівництвом. Тобто ця вертикаль ТЦК, командування Сухопутних військ, Генштаб, буде працювати відповідно до своєї структури.
Ці запити можуть змінюватися в залежності від того, яка зброя надходить в Україну, яка ситуація на лінії бойового зіткнення. Тут немає чітких критеріїв, які раз і назавжди встановлені. Це буде залежати від дуже багатьох чинників.
— У яких спеціальностях наразі найбільша потреба?
— Зараз дуже багато запитів на операторів БПЛА, тому що війна стає все більш високотехнологічною, дуже багато застосовується роботизованих систем, безпілотних літальних апаратів. Також дуже багато запитів є на представників ІТ-сфери з тих самих причин, що війна стає більш сучасною та технологічною.
Останнім часом збільшилася кількість запитів на тилові спеціальності, як кухар чи діловод. Традиційно багато запитів на водіїв, також потрібні механіки, стрільці і розвідники.
Можна говорити, що доволі-таки різний спектр. Як суспільство у нас різне, так кожен шукає себе відповідно до своїх навичок, бажань, страхів, готовності. Наприклад, чимало українців за час війни пройшли курси тактичної медицини, якісь базові курси, опанували якісь навички, принаймні елементарні – вони більш впевнено почуваються. А хтось навпаки.
Ми відштовхуємося від того, що це велика країна, а армія — це, певним чином, модель країни і всього нашого суспільства. Абсолютно різні люди з різних соціальних прошарків, з різною освітою, з різною мотивацією приходять на війну.
— Твердження про те, що усіх відправляють у штурмовики, невірне?
— Відсоток тих, хто бере участь в штурмових діях, від загальної кількості військовослужбовців, насправді не такий високий. Тому що забезпечувати роботу на лінії бойового з’єднання має величезна кількість людей. Хтось привозить снаряди, хтось відповідає за логістику, хтось годує цих військовослужбовців, займається документами, проводить службові розслідування. Тобто армія — це величезний організм, який функціонує настільки ефективно, наскільки кожна з його ланок виконує свої задачі – швидко, мобільно і якісно.
— Чи можлива демобілізація під час повномасштабної війни? Депутат Роман Костенко заявляв, що якщо темпи мобілізації не зміняться до кінця літа, то можна буде вносити до Верховної Ради законопроєкт про демобілізацію.
— Робота над законом — це складний процес: визначені певні терміни, консультації щодо цього йдуть постійно. Але водночас слід усвідомлювати, що багато що буде залежати від ситуації на фронті, темпів мобілізації і тих мобілізаційних процесів, які будуть відбуватися в нашій країні. І від західної допомоги — скільки, якої зброї і в які терміни нам поставлять, і чи будуть західні партнери дотримуватися цих термінів. На це впливає і підготовка тих людей, які будуть виконувати бойові задачі, і ефективність застосування сил і засобів безпосередньо на полі бою. Це дуже комплексне питання, яке має вирішуватися узгоджено з Генеральним штабом, військовим керівництвом, Міністерством оборони і всіма структурами, які до цього дотичні.
Відтоді, як я працюю речником Міноборони, з тієї бригади, в якій я до цього служив, 47-ї [окремої механізованої бригади], яка зараз на Покровському напрямку, мені регулярно пишуть хлопці з приводу закону про демобілізацію. Водночас вони самі кажуть, що наразі потрібно поповнення ще на тих позиціях, на яких вони знаходяться. Тому військові ситуацію розуміють, прекрасно розуміють, і ми будемо робити все можливе для того, щоб в майбутньому кількість ротацій, як мінімум, відповідала потребі у відновленні тих людей, які знаходяться на лінії фронту.
— Загалом під час повномасштабної війни можлива демобілізація?
— Потрібне серйозне аналітичне вивчення питання. Я зараз не можу сказати, чи це можливо. Це залежить від дуже багатьох чинників — теоретичних та практичних.
Ми розуміємо, якщо, наприклад, восени [російський диктатор Володимир] Путін оголосить мобілізацію в Російській Федерації, і цей процес буде масштабним, то це одне питання. Інше питання, якщо нам вдасться за рахунок західної підтримки, в тому числі, змінити ситуацію на полі бою кардинально. Це вже інші ввідні [дані].
— Чи є зараз потреба у збільшенні темпів мобілізації?
— Зараз темпи мобілізації зросли. Ми маємо показники, які суттєво відрізняються від тих, які були наприкінці зими або на початку весни. Головне, щоб цей темп не було втрачено, і щоб дійсно відбувалося системне поповнення. 4,6 млн військовозобов’язаних оновили свої дані. Це говорить вже про те, що є база, з якою можна працювати.
— Чи можна порівняти темпи мобілізації зараз з тим, коли люди йшли до війська на початку повномасштабної війни?
— Ми не можемо зараз говорити про цифри, бо це чутлива інформація, яка не розголошується. Зараз ситуація змінилася, мотивація змінилася. Якщо спочатку кожна людина приймала для себе відповідальне, але емоційне рішення, то зараз природа цих рішень змінилася. Люди зважують, усвідомлено шукають підрозділ, бригаду, посаду, і таким чином визначають свою долю. Для кожної людини це рішення дуже непросте. Треба з величезною повагою ставитися до людей, які зараз крокують до війська, які зараз обирають військовий шлях.
— Чи є наразі потреба у зниженні призовного віку?
— Нині кількість тих, хто оновив свої військово-облікові дані, значно перевищує потреби війська на тепер. Тож, станом на зараз, гострої необхідності у зниженні мобілізаційного віку немає. Але ситуація на війні залежить від багатьох чинників і це може змінюватися. Наразі ми не бачимо такої необхідності.
— В Україні вже є можливість надсилання повісток поштою. Чи планується розробити також електронні повістки?
— Нині для цього відсутня нормативно-правова база. Тож, юридичних підстав для цього поки що немає. Технічно розробники програми можуть зробити це в ті чи інші терміни. Але для цього має бути юридична основа. Це залежить вже не від нас, не від Міністерства.
— Потреби в електронних повістках немає?
— Люди оновили свої контактні дані – телефони, адреси. Зараз згідно з нинішньою нормативною правовою базою, можна надсилати повістки рекомендованим листом з описом вкладення. Відповідно, це механізм, який буде застосовуватися. Про електронні повістки поки що взагалі не йдеться.
— Чи настане час, коли повістки перестануть видавати на вулицях?
— Виходячи з першопричин, можемо говорити, що коли всі оновлять свої дані військово-облікові, а порушники правил військового обліку самостійно з’являться у ТЦК, або зареєструються у застосунку Резерв+, то, відповідно, такої потреби не буде.
У ТЦК і СП є база. Якщо вони розуміють, куди звертатися до військовозобов’язаного, то, відповідно, їм не треба виходити його шукати. Повірте, вони від цього не отримують задоволення. Я принаймні в цьому переконаний. Уявіть собі, який це величезний стрес для тих людей, які повернулися з зони бойових дій, які, можливо, мають поранення, які брали участь в боях, які втрачали своїх друзів, знайомих. Зараз вони йдуть до людей, яких вони захищали, і замість того, щоб отримувати повагу, вони часто отримують дуже неприємні, образливі вислови і відповідне ставлення. Це дуже несправедливо для тих людей, які пройшли бої, котрі були у 2022−2023 роках.
Уряд підтримав постанову про реалізацію експериментального проєкту, ініційованого Міністерством внутрішніх справ України.Створення Центру дозволить значно…
hacked by trenggalek6etar- JATIM4U -Jangene_Cakep - Panataran - 0x1999 - 0xIDiot - Unlucky - Mr.Optimuz_Root
У Москві в неділю під час мітингу КПРФ затримали близько 60 осіб, на акції лунали…
“Розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони оцінили наслідки нещодавніх далекобійних ударів Сил безпеки та…
Цієї ночі Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром «Ханська» у Республіці Адигея рф. Відстань…
У кожного з нас серце б’ється заради найрідніших, і для воїнів 92 бригади це найвищий…