Я дивлюсь в обличчя маленьких сирійських дітей. Вони померли. Хімічна зброя. Вона не вбиває одразу. Вона душить. Вивертає нутрощі. Людина довго страждає. А потім, після тривалих мук, помирає.
В Сирії сьогодні так загинули багато дітей. Багато невинних людей. Жахливою смертю. Їх вбили ті, кому українці вчора співчували.
Ті, хто писав: «знайте, что украинцы, которые не сочувствуют России — это не вся страна». Так, це правда. Не вся. Ще багато ментальних покидьків, які прикидаються українцями.
Чому ви сьогодні не співчуваєте дітям Сирії? Бо вони гірші за росіян. Бо для дітей Сирії немає часу. Немає бажання писати. Немає бажання співчувати. Бо вони ж не «братский народ», а просто маленькі діти, чия смерть нікого не цікавить. І особливо ментальних покидьків.
Москва продовжує свідомо та планомірно руйнувати систему міжнародної безпеки, перетворившись на державу-терориста не лише на…
Чергова спроба легітимізації окупаційної влади та розподілу фінансових потоків на тимчасово окупованих територіях Запорізької області…
#СвоїЗавждиЧекають Є місця, куди хочеться повернутися.Є люди, які не забувають.Є побратими й посестри, які пам’ятають…
Як повернутись з СЗЧ, через Армію+, в елітні підрозділи? Куди звернутись, аби не просто поновитись…
У цивільному житті «Кощей» працював вантажником. Будував плани на майбутнє та жив мирним життям. Але…
Служба безпеки України перехопила офіційний російський документ, який заперечує причетність України до удару по автобусу…