Я дивлюсь в обличчя маленьких сирійських дітей. Вони померли. Хімічна зброя. Вона не вбиває одразу. Вона душить. Вивертає нутрощі. Людина довго страждає. А потім, після тривалих мук, помирає.
В Сирії сьогодні так загинули багато дітей. Багато невинних людей. Жахливою смертю. Їх вбили ті, кому українці вчора співчували.
Ті, хто писав: «знайте, что украинцы, которые не сочувствуют России — это не вся страна». Так, це правда. Не вся. Ще багато ментальних покидьків, які прикидаються українцями.
Чому ви сьогодні не співчуваєте дітям Сирії? Бо вони гірші за росіян. Бо для дітей Сирії немає часу. Немає бажання писати. Немає бажання співчувати. Бо вони ж не «братский народ», а просто маленькі діти, чия смерть нікого не цікавить. І особливо ментальних покидьків.
Коли навколо майже нічого не видно, особливо важливими стають уважність, витримка та професійна підготовка. Бійці…
Своя роль є для кожного. Катерина опановує військову справу за обраним фахом. У великій армії…
Анастасія вже встигла пройти шлях, який для багатьох здається неймовірним: опанувала сучасну артилерійську техніку, отримала…
Бліц із Мішею Крупіним 🎤 Короткі запитання — швидкі відповіді та трохи більше про людину,…
Новопризначений міністр оборони Євгеній Хмара звільнений з військової служби на підставі підпункту «е» пункту 3…
Це історія про вибір, віру та службу. До повномасштабної війни він був служителем монастиря. Після…