Я дивлюсь в обличчя маленьких сирійських дітей. Вони померли. Хімічна зброя. Вона не вбиває одразу. Вона душить. Вивертає нутрощі. Людина довго страждає. А потім, після тривалих мук, помирає.
В Сирії сьогодні так загинули багато дітей. Багато невинних людей. Жахливою смертю. Їх вбили ті, кому українці вчора співчували.
Ті, хто писав: «знайте, что украинцы, которые не сочувствуют России — это не вся страна». Так, це правда. Не вся. Ще багато ментальних покидьків, які прикидаються українцями.
Чому ви сьогодні не співчуваєте дітям Сирії? Бо вони гірші за росіян. Бо для дітей Сирії немає часу. Немає бажання писати. Немає бажання співчувати. Бо вони ж не «братский народ», а просто маленькі діти, чия смерть нікого не цікавить. І особливо ментальних покидьків.
Мене звати Артем, позивний «Єбош». Я – оператор БПЛА 5 окремої штурмової Київської бригади. У…
Можливо — на емоціях. Можливо — від втоми. Можливо — тому що в якийсь момент…
Ми шукаємо людей, які готові долучитися до нашої команди. Ти можеш обрати напрямок служби, що…
Ми не просто тримаємо оборону — ми стаємо майстрами своєї справи. Кожен вибух на полігоні,…
Скандал із блогеркою Юлією Вербою, яка разом зі своїм обранцем “пожартувала”, залишивши офіціанту чайові російськими…
На початку грудня, після поїздки до шелтера «Місто добра», я сказав прямо: жодних відписок і…