Я дивлюсь в обличчя маленьких сирійських дітей. Вони померли. Хімічна зброя. Вона не вбиває одразу. Вона душить. Вивертає нутрощі. Людина довго страждає. А потім, після тривалих мук, помирає.
В Сирії сьогодні так загинули багато дітей. Багато невинних людей. Жахливою смертю. Їх вбили ті, кому українці вчора співчували.
Ті, хто писав: «знайте, что украинцы, которые не сочувствуют России — это не вся страна». Так, це правда. Не вся. Ще багато ментальних покидьків, які прикидаються українцями.
Чому ви сьогодні не співчуваєте дітям Сирії? Бо вони гірші за росіян. Бо для дітей Сирії немає часу. Немає бажання писати. Немає бажання співчувати. Бо вони ж не «братский народ», а просто маленькі діти, чия смерть нікого не цікавить. І особливо ментальних покидьків.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…