Списки “ухилянтів”, знайдені у голови Хмельницької МСЕК: що може загрожувати чоловікам

У списках були зазначені прізвища та фіктивні діагнози.

Державне бюро розслідувань (ДБР) у межах досудового слідства вивчає списки “ухилянтів”, які знайшли під час обшуків у робочому кабінеті керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Тетяни Крупи.

У них були зазначені прізвища та фіктивні діагнози. Про це “Суспільному” розповіла речниця теруправління ДБР у Хмельницькому Катерина Герасімук.

Адвокатка Наталія Свірневська каже, що тих, хто зазначений у списку, мають знайти та перевірити органи досудового розслідування.

“Треба буде встановлювати, правильний чи неправильний вказаний діагноз. Під час допиту повинні з’ясувати, чому людина звернулась у МСЕК. Можна перевірити, чи зверталась вона раніше за такою допомогою. Якщо доведуть, що діагноз неправильний, то будуть досліджуватися питання, як вдалось знайти людей, які погодились його встановити”, — розповіла адвокатка.

Якщо буде доведено, що у людини зі списку неправильний діагноз, який “встановлений” з метою ухилення від мобілізації, їй може загрожувати відповідальність за статтею 336 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п’яти років.

За словами адвокатки, якщо органи досудового розслідування встановлять, що крім цього, були надані гроші за те, щоб отримати діагноз, який би давав підстави на відстрочку чи на те, щоб не служити в ЗСУ, то такі дії можуть кваліфікуватися за статтею 369 Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

“Будуть з’ясовувати, чи їх змусили дати хабар, чи вони самі його пропонували. Від цього залежатиме не тільки кваліфікація, але й міра покарання”, — пояснила Наталія Свірневська.