УКРАЇНА LIVE

Я не знаю нікого, хто не відчував би дискомфорту перед сповіддю. Проте знаю тих, хто непритомніє від самої думки про сповідь!

Протягом багатьох років практики і журналістської роботи я зібрав кілька порад сповідників про те, як підійти до Таїнства Покаяння та Примирення. Я сам користуюся ними і знаю, що вони допомагають іншим. Рекомендую їх усім, у кого конфесіонал асоціюється скоріше «з катівнею», ніж з «обіймами нескінченого милосердя» (Папа Франциск).
1. Почніть із молитви — найпростіше: знак хреста і короткий заклик до Святого Духа, наприклад «Духу Святий, прийди і допоможи мені підготуватися до сповіді».
2. Насамперед, подякувати — саме лише відстеження своїх гріхів має більше спільного з роботою служби пліток, ніж із християнством. Знайти причини для вдячності зазвичай набагато важче, ніж звинувачувати себе.
3. Захопитися Богом — дуже допомагають фрагменти з Біблії. Це може бути притча про блудного сина або уривок про Ісуса, який миє ноги апостолам (початок 13‑го розділу Євангелія від Йоана.). Чи можна боятися такого Бога?
4. Аркуш паперу і ручка (смартфон) — запис своїх натхнень, добрих справ і гріхів дуже добре впорядковує совість. Тоді все видно, як на долоні.
5. Формули не найважливіші — проблема виникає під час підготовки до Святого Причастя. Ми вчимо формулу сповіді так, ніби це молитва «Отче наш». Багато хто переживає, що переплутає слова перед священиком. Насправді вибір слів має другорядне значення. Важливий сенс.
6. Священик теж сповідається — часто з гірших гріхів, ніж його пенітенти… Один єпископ якось сказав, що він вчиться в конфесіоналі смирення у людей, які мають ближчі стосунки з Богом.
7. Тяжкі гріхи можуть бути благодаттю — це добре розуміють великі грішники після навернення. Що більше відкриваєш перед сповідником свою неміч, то більше можеш пізнати Божу любов.
8. Уявіть собі Ісуса — коли приходить паралізуючий страх перед сповідником, під час визнання гріхів, варто згадати, наприклад, Ісуса зі «Страстей» Мела Ґібсона. Важко сумніватися в милосерді такого Бога.
9. Ви нічим не здивуєте сповідника — всі найбільш шокуючи та ганебні гріхи були описані ще в Старому Завіті. Клірики ще в семінарії мають заняття зі сповідництва, на яких готуються до всіх можливих зізнань.
10. Сповідайтеся поза Святою Месою — мова не тільки про те, щоби плідно пережити Євхаристію. Важливі відповідні умови для Таїнства Зцілення. Зверніть увагу на умови, в яких працюють хороші психологи, психотерапевти: тиша, спокій, зручне крісло, без поспіху, час, щоби поговорити і поставити питання.
11. Знайти постійного сповідника — якщо натрапити на відповідного священика, це може усунути більшу частину клопотів на сповіді. Так було у випадку Ванди Пултавської, яка зустріла Кароля Войтилу, або св. Фаустини і о. Міхала Сопочка. Іноді достатньо відшукати такого священика і регулярно відвідувати його в сповідальні. Для сміливих: можна одного разу представитися — тоді, напевно, запам’ятає.
12. Богу не набридають вибачення — знаменита фраза Папи Франциска не раз рятувала мою віру. Її можна зробити радикальнішою: Всемогутній відпустив би гріхи найбільшим злочинцям світу, коли б вони тільки попросили. Чи можна не довіритися такій любові?
І завжди пам’ятайте: сповідь — це бальзамування милосердям. Сповідник виконує тут тільки роль фантастичного Божого санітара. Не бійтеся показати йому інтимні рани: він намастить їх олією Святого Духа. А Небесний Отець просочить кров’ю Свого Сина!