УКРАЇНА LIVE

25 листопада в Україні почав працювати Єдиний державний реєстр домашніх тварин. Як до нього можна буде внести своїх улюбленців та чому це варто зробити, розбирався “Ми – Україна”.

Яких тварин внесуть у новий реєстр?
В Україні вже є один Єдиний державний реєстр тварин, але він створений для реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських – великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, кіз.

Щодо домашніх тварин єдиної державної бази даних дотепер не було. Є регіональні ресурси, як-от у Києві, чи недержавні, як от Animal ID.

Рік тому уряд ухвалив постанову про експериментальний проєкт із ідентифікації та реєстрації домашніх тварин та порядок роботи реєстру. Усіх домашніх улюбленців він не охопить та спрямований на збір інформації щодо:

собак;
котів;
тхорів.
Керує реєстром Мінагрополітики та 25 листопада там сповістили про перший етап його роботи. Реєстр не буде збирати дані з інших наявних, у тому числі з регіональних. Його будуть наповнювати з нуля та виключно добровільно – реєстрація домашніх тварин в Україні не є обов’язковою.

Який перший етап роботи реєстру?
Самостійно власники чотирилапих інформацію про них у реєєстр не будуть вносити взагалі. Щодо цього доступ буде лише у агентів з ідентифікації. Це ветеринарні лікарі, як державні та і приватні, яких авторизують у реєстрі та які матимуть повноваження працювати із ним.

Обов’язку приєднатися до мережі у ветклінік немає – це справа добровільна. Проте це безполатно та дозволить надавати більш широкий спектр послуг.

Перший етап роботи реєстру – напрацювання самої бази ветеринарів, які будуть реєструвати улюбленців. Спочатку керівник ветлікники чи лікар-ФОП мають авторизуватися, зазначити, хто з ветеринарів буде працювати із реєстром та після формування бази у реєстрі буде мапа ветклінік, де тварин можна буде ідентифікувати та реєструвати.

Дозвіл на роботу з реєстром видає Держпродспоживслужба. До ліцензованих лікарів є низка вимог:

документ про підвищення кваліфікації кожні п’ять років після отримання профільної освіти;
досвід роботи за спеціальністю не менше трьох років;
протягом останніх двох років не було рішень Держпродспоживслужби щодо порушення законодавства про ветеринарну медицину.
Всі зареєстровані клінікі та лікарі будуть на сайті реєстру на відповідній мапі.

Який другий етап роботи реєстру: що відомо про реєстрацію тварин?
Реєстрація собак, котів і тхорів – другий етап роботи реєстру. Точної дати старту ще немає, але орієнтують на початок 2025 року.

В реєстр зможуть вносити дані про власників, утримувачів (притулки, волонтери, розплідники). Передбачають, що тими й іншими можуть бути фізособи, ФОПи чи юрособи.

Юрособи про себе у якості власника або утримувача мають надати ветеринару інформацію про найменування, місцезнаходження, код за ЄДРПОЮ, номер телефону та електронку.

Фізособи та ФОПи власники та утримувачі надаватимуть про себе таку інформацію:

ПІБ;
номер з демографічного реєстру – якщо є;
реквізити документа про посвідчення особи;
податковий номер або реквізити паспорта, якщо немає податкового номера.
Одразу варто зазначити – про якесь стягнення податків у зв’язку із реєстрацією тварин наразі не йдеться. Норми про оподаткування у законодавстві немає.

Про собаку, кота чи тхора звісно теж треба надати інформацію. За порядком є низка обов’язкових даних та частина інформації – за її наявності:

Опис тварини. Обов’язково потрібні кличка, стать, дата народження (зі слів власника), масть, адреса місця постійного утримання. За наявності вкажуть породу, особливі чи яскраві прикмети та додадуть фотографію. До фото є певні вимоги. Воно має бути у цифровому форматі, кольорове, на однотонному фоні, чітке, без зайвих предметів, окрім ошийника. Сфотографувати можна у бідь-якому віці, але якщо перше фото було маленької тварини, то його треба оновити, коли їй виповниться рік. Розмір фото – 4 на 3, розташування вертикальне, друкувати не треба;
Приклади того, як треба фотографувати котів та собік для реєстру

Ідентифікація. Треба буде вказати інформацію про чип або про клеймо: дата нанесення/чипування чи зчитування, код, місце розташування. Клеймо підійде, тільки якщо його нанесли після 3 липня 2011 р. Плюс додадуть додаткові візуальні засоби ідентифікації. Якщо чип або клеймо відсутні, в реєстр тварину все одно внесуть;
Здоров’я. За наявності, у реєстр внесуть інформацію про ветеринарно-санітарний паспорт на тварину (автоматично усі видані паспорти державного зразка неможливо внести у реєстр), про щеплення проти сказу та інші, лікування ехінококозу та обробку від інших паразитів, стерилізацію, огляд ветеринаром, види діагностики та лікування.
Щоб зареєструвати тварину власнику або утримувачу треба буде:

сфотографувати тварину згідно вимог. Хоча це не обов’язково, проте зображення радять додати, бо так легше буде шукати тварину, якщо вона загубиться;
обрати клініку на мапі серед ліцензованих, записатися туди та прийти із улюбленцем, якого треба зареєструвати. Тварин може бути кілька і обмежень щодо цього немає. Територіальних вимог також немає, можна реєструвати будь-де, головне, щоб клініка чи ветеринар-ФОП були авторизовані;
взяти з собою документи: власний паспорт та податковий код (можна з “Дії”) та ветпаспорт улюбленця, якщо є. Якщо у тварини кілька власників – потрібні документи усіх та кожен має підтвердити згоду на внесення інформації у реєстр своїм підписом. Співвласника можна додати у реєстр не одразу, а згодом у будь-які авторизованій клініці. Якщо власник чи утримувач є юрособою, потрібні документи, які підтверджують повноваження представника – акт юрособи, наказ керівника та витяг про юрособу, щоб внести дані.
Якщо зареєстрована тварина помре або загубиться?
Поки порядок не передбачає, що кожному охочому можна буде зайти у реєстр та щось там шукати, використовуючи його як базу даних загублених тварин. Працювати із системою можуть авторизовані ветеринари, тому усі дії будуть через них.

І у тому випадку, якщо зареєстрований улюбленець загубиться, і у тому випадку, якщо помре, алгоритм дій власника або утримувача однаковий:

звернутися до будь-якого авторизованого ветеринара;
показати лікарю паспорт чи документ про посвідчення особи;
лікар внесе інформацію у реєстр: або про смерть, або про втрату.
У порядку вказують, що звернутися треба протягом місяця, але зрозуміло, що чим швидше у реєстрі буде інформація, що улюбленець загубився, тим більше шансів, що його знайдуть.

Людина, яка знайде тварину, у першу чергу має впевнитися, що та не несе загрози, тобто придивитися до неї на безпечній відстані. Якщо ознак загрози немає, тоді варто шукати жетон-адресник та звертатися напряму до господаря і той вже сповістить ветеринара, що тварина знайшлася. За відсутності адресника той, хто знайде, може звернутися до авторизованої клініки. Там за чипом/клеймом перевірять, чи внесено тварину у реєстр. Якщо так – із власником зв’яжуться телефоном або електронкою.

Загубленим улюбленцям за зверненням господарів будуть присвоювати статус “тварина втрачена”. Його скасують:

або на звернення власника, коли чотирилапий знайдеться;
або якщо після двох місяців із цим статусом хтось тварину знайде та погодиться лишити собі, тоді як власник не вийде на зв’язок або відмовиться.
Усе це має відбуватися через ветеринара, в авторизованій клініці. Після відмови від тварини новий власник протягом місяця зможе змінити інформацію у реєстрі та оформити її на себе.

Електронний паспорт тварини у “Дії”: ще це і коли буде?
Як пояснив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Денис Башлик, раніше офіційні документи на тварин могли видавати тільки державні ветзаклади, а після запуску експериментального проєкту можуть вже й авторизовані приватні.

Інформація про тварину у єдиному реєстрі – це основа для електронного ветпаспорту. Коли база даних наповниться достатньо, а це мінімум 100 тис. записів про тварин у реєстрі, почнуть формувати е-паспорти тварин у “Дії”. Функціонал там ще не розробили, але вже зрозуміло, що дані реєстру домашніх тварин співставлятимуть із інформацією про власника. За порядком паспорт буде формуватися та відображатися автоматично разом із електронним ідентифікатором тварини.

Для потреб всередині України е-паспорт улюбленця разом із ідентифікатором буде мати ту саму силу, що й паперовий:

“Електронний паспорт на домашню тварину може пред’являтися власником, який є фізичною особою, замість та без додаткового пред’явлення ветеринарного-санітарного паспорта на тварину”.

А от за межі України е-паспорт шлях не відкриє. При перетині кордону потрібен паперовий ветеринарний державного зразка.

Скільки коштує зареєструвати домашню тварину та чи обов’язково це робити?
За порядком безоплатно мають реєструвати собак, котів та тхорів та формувати на них електронний паспорт. Взяти учать у реєстрації власників не зобов’язують, але усіляко закликають.

Плюси від реєстрації:

можна буде відновити історію щеплень, якщо втрачено паперовий паспорт;
коли з’явиться е-паспорт, в межах України він замінить паперовий;
чим більше буде даних у реєстрі та чим сумліннішими будуть власники та люди, які знаходять тварин, тим легше буде шукати улюбленців, які загубилися;
реєструвати на вносити зміни до реєстрації можна буде будь-де, головне, щоб в авторизованій клініці чи у ветеринара;
хоча реєстр не фіксує право власності на тварину, але він офіційно встановлює зв’язок між нею та господарем і може згодитися у разі спорів.
В перспективі комунальники, які відповідальні за поводження з безпритульними тваринами, зможуть їх реєструвати. Це потрібно для оцінки їхньої кількості та стану – наявність чипів, стерилізації, щеплення. Також комунальникам нададуть можливість реєструвати й тих тварин, у яких є власники.

Реєстр будуть використовувати для збору статистичних даних. Зараз немає єдиної бази про вакцинацію тварин від сказу, тоді як випадків щороку чимало, а через війну їх більшає. Реєстр, завдяки збору інформації про щеплення, допоможе відстежувати спалахи та запобігати їм.

Як домашніх улюбленців реєструють в ЄС?
“У майбутньому ми плануємо інтегрувати український реєстр з міжнародними базами даних, що зробить процес ідентифікації ще ефективнішим”, – пообіцяв голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.

В Євросоюзі обов’язкова ідентифікація та реєстрація не має спільних правил: десь є обов’язок реєструвати усіх, десь – тільки собак. Але зараз йде кампанія із обов’язку реєструвати як собак, так і котів.

Єдиної бази даних зареєстрованих улюбленців усього ЄС немає, але є національні, групи національних та місцевих, такі як Europetnet. Із нею, зокрема, збираються згодом інтегрувати український реєстр домашніх тварин.

Згідно із останньою інформацією, яку у Europetnet зібрали, у країнах ЄС можна так розподілити обов’язок щодо реєстрації та ідентифікації (чипування):

Країни, де обов’язково ідентифікувати та реєструвати собак і котів: Бельгія, Чехія, Греція, Португалія та Словаччина (в обох останніх країнах обов’язково і для тхорів) – це роблять саме ветеринари. Литва, Франція – обов’язково також для тхорів, ідентифікувати та реєструвати можуть не тільки ветеринари, але й авторизовані особи. Люксембург – чипують та реєструють ветеринари, але якщо собаку зареєстровано у Німеччині з відповідним сертифікатом, тоді реєструвати вдома можуть власники. Швеція – ідентифікують ветеринари та авторизовані особи, реєструють власники;
Країни де обов’язково ідентифікувати та реєструвати собак, але котів – добровільно. Австрія – чипують тільки ветеринари, реєструвати можуть власники. Хорватія, Угорщина, Італія (щодо котів ідентифікація та реєстрація обов’язкова у двох регіонах), Латвія, Мальта, Румунія, Словенія, Болгарія, Кіпр – ідентифікують та реєструють тільки ветеринари. Данія – реєструвати можуть також власники. Фінляндія – чипують ветеринари, а реєструє власник на підставі виданого сертифіката. Ірландія – ідентифікують ветеринари, а реєструвати можуть й сертифіковані особи. Нідерланди – чипувати можуть ветеринари та авторизовані особи, реєструють власники;
Країни, де реєстрація та ідентифікація домашніх тварин вирішується у регіонах: Естонія – на рівні муніципалітетів, проводять ветеринари. Німеччина – обов’язково для собак у чотирьох землях, чипують ветеринари, а реєструють власники. Іспанія – обов’язково ідентифікувати та реєструвати собак, щодо нюансів, а також чипування та реєстрації котів, правила залежать від регіону.
В Україні вносити інформацію про свого улбленця можна буде добровільно. Але рано чи пізно доведеться наслідувати приклад ЄС, бо діяти на власний розсуд там зараз можуть господарі котів та собак лише у Польщі.