По другому колу: в Україні “йдуть баби на голодну кутю”.

За старим стилем, 18 січня, в Україні – Другий Святвечір.

Сьогодні в Україні, за старим стилем, святкують Другий Святвечір. Це свято ще називають “Бабин вечір”, “Голодна кутя”.

Нагадаємо, торік у багатьох релігійних громадах перейшли на нові дати відзначень різдвяних свят. Цьогоріч цю традицію було продовжено у ряді областей України, хоч дехто з вірян, як вони відзначають, усе ж дотримуються від давніх релігійних традицій, не переходячи на новий календар свят.

Варто відзначити, на новий стиль відзначень різдвяних свят перешли цього року у ряді громад Закарпаття, зокрема, в Ужгородському районі, Свалявщині й Перечинщині. Тож дехто уже відзначив головні свята року з 25 грудня (Святвечір) по 6 січня (Водохреще).

Поряд із цим, деякі родини дотримались цього року старих традицій, не міняючи дат.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

18 січня в Україні, по другому колу, відзначать Другий Святвечір. А уже завтра освятять воду, завершивши різдвяний цикл святкувань.

Які традиції на Закарпатті на Другий Святвечір?
На другий Святвечір, або ж голодну кутю, на столі мають бути, звичайно, ті страви, що і на 6 січня і вони є пісними. Аж до самої вечері люди постують.

Важливим є те, що вода, освячена у церкві цієї ночі, за словами людей, набагато цілющіша, як Водохрещенська. Вона відганяє усяке лихо, майже не псується, а заморозивши її, зауважують вірники – на поверхні можна побачити неймовірне зображення хреста. За народними повір’ями, у цей день варто засвітити рано лампу, щоб кури неслися.

Голодну кутю у народі ще називають бабиним свят-вечором. Дівчата переодягаються, аби їх не впізнали і йдуть колядувати. На Перечинщині останнім часом колядують на бабин Святвечір волохи та роми. Цю процедуру виконують і хлопці, переодягнені у жінок, а чи вбрані у яскраві костюми та з нафарбованими обличчями.

Закарпатці говорять: на Хрещення випаде сніг – буде рік урожайним, роїтимуться бджоли.

Йорданська вода, яку освячують 19 січня, є не менш цілющою від богоявленської води, по своєму лікувальною та захищає від злої сили. Її п’ють і малі, і дорослі, нею окроплюють членів родини, коли ті йдуть із хати у важливій справі. Ще на Йордана духовні наставники освячують оселі мешканців, читаючи спеціальну молитву, як оберіг від усього нечистого.

Саша