Червоний хрест пробив нове дно: вимагав від України небачених привілеїв для полонених орків.

Російських військовополонених утримують, можна сказати, в розкішних умовах – нагодовані, напоєні, виліковані. На відміну від українських полонених, з яких росія відверто знущається, адже, після обміну полоненими, виснажені, закатовані українські захисники ще довго реабілітуються. І ось Червоний Хрест “вибив” ще одну, дуже сумнівну перевагу для російських полонених.

Докладніше про те, що Червоний хрест “вибив” для російських полонених незвичайні привілеї, повідомляє “Стіна” з посиланням на Telegram-канал “Реальна Війна”.

У російській армії дедалі частіше фіксуються випадки насильства та гомосексуальних зв’язків між військовослужбовцями.

Правозахисники та журналісти неодноразово порушували цю проблему, звертаючи увагу на порушення прав військових, жорстокі традиції дідівщини та відсутність адекватного контролю з боку командування. Попри всі спроби приховати ці факти, повідомлення про подібні інциденти продовжують з’являтися.

Проте, все частіше ці випадки трапляються за взаємною згодою учасників, які таким чином “розважаються”, і записують подібні сполучення на камеру, і зливають у мережу, ганебно прикриваючи обличчя, щоб учасників було не впізнати.

У цьому контексті особливо примітною стала нещодавня заява української журналістки Емми Антонюк про те, що Міжнародний комітет Червоного Хреста видає презервативи російським військовополоненим, начебто заохочуючи їх, або припускаючи, що чоловіки в закритому просторі не зможуть встояти від спокуси зайнятися тілесними втіхами.

За словами журналістки, це робиться на випадок, якщо у них виникне бажання вступати в сексуальні зв’язки. Ця заява викликала широкий суспільний резонанс і стала приводом для обговорення як серед військових експертів, так і правозахисників. А суспільство так і зовсім стало дибки від подібних фактів свавілля.

Крім того, Червоний Хрест досяг покращення умов утримання полонених, включаючи скасування правила, згідно з яким під час побудови вони були зобов’язані опускати погляд у землю.

Це сприймалося як елемент психологічного тиску, що принижує гідність військовополонених. Наразі ув’язнені мають право дивитися прямо перед собою, що, на думку правозахисників, є важливим кроком на шляху до забезпечення гуманного поводження з полоненими.

Аналітики зазначають, що жорстка ієрархічна структура російської армії, традиція беззаперечного підпорядкування та слабкий контроль з боку командування створюють умови, за яких насильство стає інструментом придушення та влади усередині військових підрозділів.

У такій атмосфері гомосексуальні зв’язки можуть виникати не тільки добровільно, а й внаслідок насильницьких дій, що робить ситуацію ще складнішою з моральної та правової точок зору.

Однак, у більшості випадків, які стали доступними громадськості, вступ у подібні статеві зв’язки серед росіян був обопільним і як елемент задоволення.

Червоний Хрест та інші міжнародні організації роблять спроби гуманізувати умови утримання військовополонених, системна проблема насильства всередині російської армії залишається без належної уваги та реакції з боку російського керівництва.