Categories: Події

Я тут, бо хочу, щоб у моїх був спокій

Роману — 27. Він — головний сержант взводу, і до лав війська потрапив ще до широкомасштабного вторгнення.

Роман встиг взяти участь у боях у Василькові, а згодом — і в Оріхові Запорізької області. Один з найбільш критичних моментів — влучення “Іскандера” в сусідню будівлю. Тоді вибухова хвиля накрила всіх, і, на щастя, особовий склад відбувся лише порізами та контузіями.

У найважчі хвилини допомагає думка про близьких:
Хочеться, щоб у них усе було добре. Це — головне. Це дає сили.

moderator

Recent Posts

Вони переносять війну туди, звідки вона прийшла

Вони переносять війну туди, звідки вона прийшла На цих кадрах — бійці 1-го окремого центру…

14 години ago

Залізо має воювати. Людина — жити й перемагати.

Залізо має воювати. Людина — жити й перемагати. Наземні роботизовані комплекси — це технологічна перевага,…

3 дні ago

Шторм народжує сильних. Бій загартовує незламних.

Морська піхота — це про характер, витримку й готовність діяти там, де найважче.Тут немає випадкових…

4 дні ago

Безпілотні системи – це очі війська

Безпілотні системи - це очі війська, його точна міць і смертельний вирок для ворога. Пілоти…

7 днів ago

«Я відчуваю себе на своєму місці»

«Я відчуваю себе на своєму місці» Бо в Третьому корпусі кожен може розкрити свою роль…

3 тижні ago

Історія порятунку коханої людини на полі бою!

‼Історія порятунку коханої людини на полі бою! 🔺Будь як “Сирена” і приєднуйся до батальйону безпілотних…

1 місяць ago