Categories: Події

Я тут, бо хочу, щоб у моїх був спокій

Роману — 27. Він — головний сержант взводу, і до лав війська потрапив ще до широкомасштабного вторгнення.

Роман встиг взяти участь у боях у Василькові, а згодом — і в Оріхові Запорізької області. Один з найбільш критичних моментів — влучення “Іскандера” в сусідню будівлю. Тоді вибухова хвиля накрила всіх, і, на щастя, особовий склад відбувся лише порізами та контузіями.

У найважчі хвилини допомагає думка про близьких:
Хочеться, щоб у них усе було добре. Це — головне. Це дає сили.

moderator

Recent Posts

Бачити більше, ніж дозволяє темрява.

Коли навколо майже нічого не видно, особливо важливими стають уважність, витримка та професійна підготовка. Бійці…

6 днів ago

Своя роль є для кожного.

Своя роль є для кожного. Катерина опановує військову справу за обраним фахом. У великій армії…

1 тиждень ago

Як багато можна встигнути до 24 років?

Анастасія вже встигла пройти шлях, який для багатьох здається неймовірним: опанувала сучасну артилерійську техніку, отримала…

1 тиждень ago

Бліц із Мішею Крупіним 🎤

Бліц із Мішею Крупіним 🎤 Короткі запитання — швидкі відповіді та трохи більше про людину,…

2 тижні ago

У Міноборони прокоментували звільнення Хмари з військової служби

Новопризначений міністр оборони Євгеній Хмара звільнений з військової служби на підставі підпункту «е» пункту 3…

2 тижні ago

Віруючий, який не вбиває, а доставляє нашим хлопцям на передову провізію за допомогою дрону-бомбера

Це історія про вибір, віру та службу. До повномасштабної війни він був служителем монастиря. Після…

2 тижні ago