Пацієнт – не “гаманець із ногами”: МОЗ та НАБУ домовилися покінчити з корупцією в медицині

Українців закликають збирати докази корупції в медицині. В Міністерстві охорони здоров’я підписали меморандум про співпрацю із Національним антикорупційним бюро.

Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун зазначила, що у відомстві збиратимуть повідомлення про корупцію від громадськості, а детективи НАБУ допоможуть проаналізувати та скерувати ці докази до відповідних правоохоронних органів. В МОЗ також прагнуть змінити систему фінансування закладів охорони здоров’я, аби пацієнт перестав бути для лікаря “гаманцем з ногами”, інформує Радіо Свобода.
Днями відбувся всеукраїнський Форум “Перша допомога в боротьбі з корупцією в охороні здоров’я”. Під час спільного виступу в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та директор НАБУ Артем Ситник підписали меморандум про співпрацю у сфері боротьби із корупцією у медицині.
Киянин Віктор Мороз проходив курс лікування від важкої хвороби. Він згадує відділення для важкохворих на 10 палат, в кожній з яких по 5 пацієнтів. Зазначає, що звичайний тариф медсестри за крапельницю складає 150 гривень. Крапельницю цим хворим необхідно ставити щоденно. Хто не платить – той не отримує послуги, зазначає Мороз. На день загальна каса лише за крапельниці складає 7,5 тисяч гривень, за місяць – це близько 200 тисяч гривень.
Подібні свідчення із доказами у Міністерстві охорони здоров’я пропонують збирати і надсилати до відомства. Там їх вивчатимуть і за допомогою детективів Національного антикорупційного бюро збираються опрацьовувати для відкриття кримінальних проваджень за цими фактами. Закликають долучатись до збору доказів громадських активістів та антикорупційні організації.
“Нам потрібні контролери на кожному рівні. Подолати корупцію в окремо взятій лікарні не може ні міністерство, ні НАБУ, ні громадські активісти, а тільки споживачі цих послуг. Долучайтеся, контролюйте, допомагайте. І ми зробимо нашу медицину такою, як би нам хотілося, а не такою, яку нам нібито безкоштовно до цього часу надавали”, – зазначає директор “Transparency International Україна” Ярослав Юрчишин.
В березні головний редактор видання “Цензор.нет” Юрій Бутусов детально описав свій досвід, коли він потрапив на операцію. Він зазначає, що лікарні перебувають у такому становищі, коли часто не брати гроші з пацієнта неможливо, адже державного фінансування не вистачає.
Бутусов пише, що витрати на наркоз та всі матеріали для його операції склали близько 5 тисяч гривень, тоді як за умови “безкоштовної медицини” на цю операцію держава виділяє “шприци та бинти”. До того ж професіонали вимушені працювати понаднормово за зарплату в шість тисяч гривень. Тож головний редактор зізнається, що залишив гроші і за матеріали, і за роботу, і не вважає це хабарем.
Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун наголошує, що проблему забезпечення лікарень можна буде вирішити із ухваленням низки законопроектів про державні гарантії фінансування охорони здоров’я, запропонованих міністерством.
“Це ті закони, які можуть повернути гідність і лікарям, і пацієнтам. Це початок кінця системної корупції в охороні здоров’я. Це зміна фінансування, де гроші будуть йти за пацієнтом, а не в кишеню лікаря. На пацієнтів не будуть дивитися як на гаманець, що ногами приходить до лікарні. І замість того, що буде система охорони хабарів, буде система охорони здоров’я”, – наголошує Уляна Супрун.
Щодо зазначених законопроектів у парламенті ще можуть виникнути гарячі дискусії. Зокрема, у профільному комітеті Верховної Ради не бачать майбутнього в запропонованій системі фінансування охорони здоров’я. В МОЗ все ж таки розраховують, що законопроекти ухвалять до липня.
Нагадаємо, лікарі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні влаштували акцію протесту на підтримку заввідділення лікарні, який узяв з хворого гроші за довідку.
24 квітня завідувача відділення обласної лікарні правоохоронці затримали на хабарі у 4100 гривень. У таку суму медик оцінив проведення операції та видачу виписки про проходження лікування.