На Прикарпатті засудили суперадміна Viber-групи, в якій відстежували мобілізаційні заходи

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області визнав жителя села Старуня винним у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Чоловік був суперадміністратором Viber-групи, де систематично поширювали інформацію про місця проведення мобілізаційних заходів.

Згідно з матеріалами вироку, тематичну Viber-групу створила невстановлена особа 12 травня 2024 року. Обвинуваченому запропонували стати її суперадміністратором, і він добровільно погодився. Суд встановив, що чоловік не просто залишався формальним адміністратором, а забезпечував постійну роботу спільноти, організовував публікацію інформації та наповнення групи повідомленнями про діяльність ТЦК та СП.

Також він налаштував спільноту так, щоб користувачі могли самостійно надсилати текстові повідомлення, фотографії, аудіо та відео із зазначенням місця, часу та адреси проведення мобілізаційних заходів. За висновком суду, це дозволяло оперативно інформувати людей, які прагнули уникати військового обліку, оповіщення або призову.

У період із 13 травня до 5 червня 2024 року у групі зафіксували 12 повідомлень із конкретними місцями виконання завдань військовослужбовців. Зокрема, інформацію поширювали про мобілізаційні заходи у Надвірній, Яремчі та селі Мирне. Суд дійшов висновку, що чоловік усвідомлював призначення групи та характер інформації, яку в ній поширювали. У вироку прямо зазначено: обвинувачений знав, що такі відомості дають можливість людям, які не бажають виконувати свій конституційний обов’язок, уникати зустрічі з військовими ТЦК та СП.

Людина, яка адмініструє спеціально створену групу, налаштовує анонімність її учасників та забезпечує систематичний збір даних про завдання військових, фактично створює інфраструктуру для обходу мобілізаційних заходів. Поки росія на фронті намагається виснажувати українські підрозділи, у тилу подібні групи допомагають створювати для неї той самий результат — зменшувати мобілізаційний ресурс України та ускладнювати поповнення війська. У підсумку вигоду від такої діяльності отримує саме держава-агресор.

Водночас у матеріалах справи зазначено, що чоловік діяв без корисливої мети. Ознак державної зради в його діях також не встановили. 30 жовтня 2024 року обвинувачений уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Він повністю визнав провину, розкаявся та зобов’язався надалі не вчиняти подібних дій. Суд також врахував його активне сприяння розкриттю злочину. Зокрема, чоловік надав детальні свідчення про технічне функціонування Viber-спільноти та повідомив обставини, які раніше не були відомі слідству. Крім того, суд врахував, що чоловік раніше не був судимий, позитивно характеризувався та має на утриманні малолітню дитину.

Обтяжуючою обставиною суд визнав вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. Чоловіка визнали винним за частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Йому призначили п’ять років позбавлення волі. Водночас суд звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням та встановив дворічний іспитовий строк.