УКРАЇНА LIVE

“Європейська правда” продовжує серію публікацій про те, як працюватиме безвізовий режим з країнами Євросоюзу.
Ми вже повідомляли чимало деталей у нашому матеріалі “Тонкощі безвізу: як діяти на кордоні, щоб уникнути проблем”, а про базові принципи писали в тексті “Без віз, та не без правил”. У цих статтях відповіді на запитання читачів – і про правила безвізового режиму, і про документи, які потрібно мати із собою, і про багато іншого.

Однак запитання надходять і надалі, і ми раді відповісти на них. Серед найпопулярніших – “дитяча” тема.
Як оформити “правильний” закордонний паспорт для дитини?
Чому є ті, кому відмовилися видавати “біометрику” для дитини, і що їм доведеться робити?
Які документи потрібні для його оформлення?
Які документи повинна мати дитина для перетину кордону?
Що потрібно для навчання в ЄС?
Ми підготували для вас детальніші пояснення, аніж було у попередніх статтях.
У публікації використані тексти з проекту “Відкрий Європу” про умови безвізового режиму, в підготовці яких також брали участь експерти “Європейської правди”.

Чи поширюється безвіз на дітей та підлітків?
Відповідь проста та приємна: так, поширюється! Який був би сенс у “безвізовій відпустці”, якщо для дітей все одно потрібно було б оформлювати візу, збираючи всі ті самі документи?
Отже, від 11 червня 2017 року Євросоюз скасує візи для всіх громадян України, за однієї умови: вони повинні мати біометричний паспорт.
Громадянином України, як відомо, можна бути від народження – дитина, обидва батьки якої є громадянами України, автоматично має українське громадянство. Оформити закордонний біометричний паспорт також можливо навіть для новонароджених – і лише та дитина, яка його має, матиме право користуватися безвізом.
Не треба чекати 16 років, щоб їхати до країн ЄС без візи!

А моїй дитині не видали біометричний паспорт!
Це зауваження доводиться чути дуже часто. Навіть напряму до редакції зверталося щонайменше з десяток осіб; по Україні їх, очевидно, тисячі. Ця проблема існувала до осені 2016 року, та її наслідки стали очевидними зараз, коли рішення про безвізовий режим стало реальністю.
Річ у тому, що раніше існував окремий “замінник паспорта” для неповнолітніх, що мав назву “проїзний документ дитини”. У 2015 році “проїзні” ліквідували, але чомусь забули прописати в законі норму, за якою діти могли б отримувати повноцінний біометричний паспорт.
А ще був період, коли в Державній міграційній службі (ДМС) оформлювали паспорти і з біометрикою, і без неї; на жаль, тоді співробітники служби часом переконували людей “робити звичайні паспорти, бо ці чипи нікому не потрібні”. Отже, протягом більше ніж року дітям у підрозділах ДМС видавали паспорти без чипа.
І лише торік закон знову змінили.
Від жовтня 2016 року всі паспорти, які отримують діти, є біометричними і дають право поїздки до європейських країн без віз – так само, як і “дорослі” паспорти.
Важлива деталь: не плутайте біометричний паспорт для поїздок за кордон і біометричний “внутрішній паспорт”. Для безвізу потрібен перший із цих документів, саме на нього ми посилаємося у цій статті. Другий документ – це пластикова картка, яка також може містити біометричні дані, в тому числі відбитки пальців, але вона жодним чином не пов’язана з поїздками до ЄС – на її підставі вас не пропустять через кордон.

Певну плутанину вносить назва “внутрішній паспорт”, яка, до слова, є помилковою і лишається в обігу та в законодавстві лише через те, що документ мав таку назву за часів СРСР. В усьому світі він має назву на кшталт “посвідчення особи” або “ID-картка”, а “паспортом” називають лише документ для виїзду за кордон
Та повернемося до запитання:
що робити тим батькам, які отримали для дітей “неправильний” паспорт, без біометрики?
Гарних новин тут небагато.
Вам доведеться або отримувати новий паспорт для дитини, або ставити візу в старий документ. Потішити себе можна хіба що тим, що для неповнолітніх громадян, тобто до 18 років, візи видають безкоштовно – така норма є в угоді про спрощення візового режиму між Україною та ЄС.
А завдяки тому, що більшість українців подорожуватимуть за біометрикою, черги за візами до більшості посольств мають зникнути і ви матимете можливість податися за візою напряму до посольства, не сплачуючи за послуги візових центрів.
А для тих, хто вирішить робити для дитини новий документ, наш наступний розділ.

12, 14 чи 16 років: відмінність закордонних паспортів
Ми вже писали про це, та варто повторити: для дітей різного віку є відмінності в оформленні паспорта. Їх можна розділити на чотири типи.
Це дуже важливе запитання, багато хто потрапляє в халепу з оформленням, не враховуючи цього.
До 12 років діти не здають відбитків, але “якість” паспорта від того не змінюється, він дає право на безвіз. В цей період паспорт видається на 4 роки. Хоча немовлятам доведеться змінювати паспорт частіше: дитина має бути схожа на ту, що є на фото у паспорті, тому трирічного хлопчика чи дівчинку розвернуть на кордоні, якщо паспорт був виданий у віці 2 чи 3 місяців.
Ще раз підкреслимо: від того, що в цьому паспорті немає відбитків, паспорт не перестає бути біометричним.
Ознакою “біометрики” є чип, а він є навіть у паспорті немовляти.
Другий “тип” закордонного паспорта отримують діти від 12 до 14 років. Тут ми вже маємо на чипі відбитки пальців, але в іншому паспорт, його “якість” та процедура оформлення лишаються точно такими ж.
А от з 14 років все змінюється: від цього віку закордонний паспорт видадуть лише тим дітям, хто вже має Id-картку (замінник внутрішнього паспорта), без неї документи на оформлення закордонного паспорту просто не візьмуть. Зважайте на це; оформлення Id забирає близько 20 днів. Отже, терміново отримати закордонний паспорт в цей період неможливо.
Отже, якщо дитині може знадобитися поїхати за кордон відразу після настання 14-річчя – потурбуйтеся про це наперед, оформіть паспорт до цієї дати.
Ще одна зміна: у 14 років діти починають не лише здавати відбитки, але й ставлять підпис у своєму паспорті. Для дитини це може бути важливим – варто потренуватися, перш ніж нести документи до ДМС 😉
Від 16-річчя ситуація знову докорінно змінюється. В цьому віці оформлювати паспорт стає легше, а його “якість” – вища. По-перше, дитина має право йти за паспортом сама, без батьків. По-друге, від 16 років видається паспорт, термін дії якого – 10 років. До цього, нагадаємо, діти отримують лише 4-річні паспорти.

Як оформити паспорт для дитини?
Отримати біометричний закордонний паспорт для дитини, так само, як і для дорослого, можна в будь-якому з підрозділів Державної міграційної служби України, в Центрах обслуговування громадян “Паспортний сервіс”, у деяких Центрах надання адміністративних послуг як в Києві, так і в регіонах, а також у київському документ-сервісі “Готово”.
Так, ми знаємо, що в столиці нині паспорти стали “великим дефіцитом” – після схвалення рішення про безвіз попит кількаразово виріс і до відділень ДМС вишикувалися довжелезні черги. Однак є надія, що вже ближчим часом стане легше – в Києві має початися оформлення паспортів ще в декількох ЦНАПах.
У правилах оформлення паспортів для дітей та дорослих є кілька важливих відмінностей.
Ми вже зазначили, що дітям від народження і до 16 років паспорт оформлюється на чотирирічний термін. Після 16 років видаються паспорти з повним терміном дії – на 10 років.
Для оформлення паспорта дитині до 16 років з ним повинен прийти один з батьків або опікунів/усиновителів (в ДМС підтвердили, що присутність двох батьків не є необхідною!); після 16 років паспорт можна оформляти самостійно.
Для оформлення закордонного паспорта дитині до 16 років потрібні такі документи:
Паспорт (id-карта) громадянина України, якщо документ оформляється дитині старше 14 років, що проживає в Україні, або оригінал свідоцтва про народження дитини – при першому оформленні паспорта дитині до 14 років. Ще раз звертаємо ваша увагу на цю відмінність!
Той з батьків, хто прийшов оформлювати паспорт для дитини, повинен мати із собою документи, що підтверджують його особу.
Фотографування дітей старше 12 років відбувається при поданні документів на паспорт. Дітей до 12 років можна або сфотографувати на місці, або принести з собою фотографію розміром 10х15 см – тоді на чип додадуть скановане фото.
При замовленні закордонного паспорта вдруге обов’язкова наявність раніше виданого паспорта або проїзного документа дитини (як чинного, так і вже не діючого, навіть якщо відтоді дитина змінювала прізвище), або ж документа, що підтверджує втрату старого паспорта.
Потрібен ідентифікаційний код (ІПН), якщо ви його оформили на дитину раніше. Якщо у дитини немає податкового номера, то він не потрібен.
І, звісно, потрібні документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати; провести оплату можна також у місцях оформлення паспорта за допомогою терміналів самообслуговування.
Якщо у свідоцтві про народження вказано, що один з батьків – іноземець, то при поданні документів потрібна довідка про реєстрацію українського громадянства дитини.
Перелік документів трохи відрізняється для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, для тих, хто прописаний (зареєстрований) окремо від батьків, а також в разі, якщо паспорт оформлюється за межами України – в посольстві або консульстві. У цьому випадку рекомендуємо ознайомитися з інформацією на сайті Державної міграційної служби або ж звернутися до місцевого підрозділу ДМС.
Жодні додаткові документи – свідоцтво про шлюб, довідка про прописку дитини тощо – не є обов’язковими. Якщо у вас їх вимагають – телефонуйте на гарячу лінію ДМС, вам мають допомогти.

А що знадобиться на кордоні?
Правила перетину кордону для дітей точно такі, як і для дорослих: окрім біометричного паспорта, потрібні підтвердження мети та умов перебування й фінансового забезпечення (про них, нагадаємо, йдеться – в статті “Тонкощі безвізу: як діяти на кордоні, щоб уникнути проблем”).
Діти віком 16 років і більше мають право подорожувати до Європи без віз самостійно. Тим, кому ще не виповнилося 16 років, потрібно виїжджати за межі України або у супроводі обох батьків, або у супроводі одного з батьків чи довіреної особи, але тоді доведеться взяти із собою нотаріально завірену згоду другого з батьків, або обох батьків (якщо дитина їде з кимось іншим).
Якщо дитина віком до 16 років подорожує без батьків, наприклад, з класом або у складі спортивної команди, то необхідно:
згода обох батьків, або опікунів/усиновлювачів, або інших законних представників дитини. У згоді вказується країна, куди їде дитина, та період її перебування у даній країні;
вказати дані супроводжуючого, який буде подорожувати з дитиною; якщо такого супроводжуючого немає, то деякі авіакомпанії надають послугу супроводу неповнолітніх за окрему плату.
Якщо один із батьків не хоче підписувати згоду, то такий спір вирішується у судовому порядку. Основна мета розгляду – довести, що виїзд за кордон відбувається в інтересах самої дитини.
Нотаріально завірена згода другого з батьків не потрібна, якщо:
він іноземець або позбавлений громадянства; це повинно підтвердитися відповідним записом у свідоцтві про народження дитини;
він помер, і той із батьків, з яким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально завірену копію свідоцтва про смерть;
він позбавлений батьківських прав, і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду;
він зник безвісти, і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду про визнання другого із батьків безвісно відсутнім.

Чи можна навчатися в Європейському союзі без візи?
І так, і ні 🙂
Якщо оплачувана робота в ЄС для тих, хто подорожує без візи, є однозначно забороненою, то з навчанням ситуація інша.
Студенти з-за меж Європейського Союзу мають право навчатися навіть без візи, але лише в разі, якщо навчання короткотермінове. Річ у тім, що для безвізових подорожуючих діє правило 90/180, тобто на кожні 180 днів людина має перебувать більше 90 днів поза межами Шенгену.
Але для отримання освіти в європейських університетах і коледжах цього, звісно, недостатньо. Тому студентам та учням, які хочуть навчатися в ЄС, необхідно оформити довгострокову візу для цілей навчання або тимчасову посвідку на проживання для цілей навчання, залежно від країни.
В ЄС діють освітні та наукові програми, доступні для українців, які дозволяють талановитим українським студентам повчитися в європейському ВНЗ, а потім, із новим досвідом – повернутися додому.
Власне, в цьому полягає також ідея безвізового режиму. Тепер ми можемо просто, недорого та спонтанно поїхати до Європи, побачити життя “там” і повернутися, щоби створювати європейську державу в Україні.
І цю можливість не варто недооцінювати. Отже, приємних вам подорожей, нових вражень та корисного досвіду, в тому числі тим, хто подорожує з дітьми. А “Європейська правда” і надалі публікуватиме матеріали з детальним роз’ясненням правил безвізового режиму!