Не Росія: експерт назвав найбільшого ворога України

Будь-які досягнення України сприймаються її населенням з певним скепсисом, щоправда такі настрої українців мають негативні наслідки і для самої країни. Таку думку висловив видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today Пітер Дікінсон, пише НВ.

“У той час як Росія – ворог біля воріт, корупція – головний внутрішній ворог країни. У список також входить еклектична колекція дрібніших ворогів: від руйнівної бюрократії, еміграції та низької народжуваності до поганих доріг, кумівства і міжнародної байдужості”, – вважає він.

Проте, на його думку, всюдисущим і підступнішим ворогом є негатив, що обволікає сприйняття українцями своєї країни.

“Більшості іноземців, що проживають в Україні, знайома картина: нескінченні розмови з українськими друзями та колегами, які розглядають прояви оптимізму як чарівну, але дитячу ваду. Завжди чекати гіршого, знаходити шипи на кожній троянді, помічати лише ложку дьогтю – це дуже виснажливе заняття”, – зауважив видавець.

Як приклад, він наводить сагу з безвізовим режимом в країни ЄС, коли спочатку всі до цього ставилися з певним глузуванням, а вже коли Україна, нарешті, опинилася за крок від перспективи безвізових подорожей, лірика змінилася, однак мелодія залишилась незмінною.

“Практично будь-яка позитивна зміна в Україні пропускається через цинізм і негатив. Система державних закупівель ProZorro отримала міжнародні нагороди, заощадила мільйони доларів і була запозичена іншими країнами. ProZorro заслуговує на похвалу, як приклад української переваги та інновацій. Але багато людей з більшою ймовірністю чули про ProZorro завдяки різним теоріям змов, які називають систему ще однією схемою для чийогось особистого збагачення”, – підкреслив Пітер Дікінсон.

Крім того, видавець згадав і про нещодавнє Євробачення, коли європейські гості захоплювалися Україною та Києвом, натомість на теренах українського інформаційного простору цей позитивний меседж був ледь помітним: увагу було зосереджено на передбачуваній корупції, тимчасових ускладненнях у повсякденному житті й появі напівоголеного пранкстера на сцені під час фіналу конкурсу.

“Цей загальний негатив насправді не є позбавленим підстав. Багато в чому це логічний механізм захисту, заснований на гірких уроках історії. З 1991 року український досвід самоврядування глибоко розчаровував. Володіючи серйозною матеріальною базою, країна поступово сповзала на пострадянське дно, на тлі інституціональної корупції біблійних масштабів і регулярних економічних невдач, які збагатили крихітну меншість, і залишили при цьому більшість українців у злиднях. До здобуття незалежності історія країни була ще більш руйнівною. Окупована і розділена на сотні років, Україна опинилася в центрі тоталітарного апокаліпсису в першій половині ХХ століття, страждаючи більше, ніж будь-яка інша нація від рук Гітлера і Сталіна”,– робить висновок фахівець.

За його словами, весь цей негатив є поганим сигналом для міжнародних інвесторів.

“Як можна розірвати це замкнене коло? На відміну від інших своїх ворогів, Україні не потрібно вести пряму війну проти негативу. Рожеві окуляри навряд чи корисні в нинішній ситуації, і чесна оцінка недоліків країни потрібна для досягнення змін, передбачених Майданом. Тим не менш, вже давно назрів більш дотепний підхід до справ країни”, – підсумував Дікінсон.